Рискософия, страхование, культура
просмотров 2 652 ,

Балансування та захист інтересів усіх зацікавлених сторін страхування за допомогою ефективного застосування КСВСБ



Балансування та захист інтересів усіх зацікавлених сторін страхування за допомогою ефективного застосування КСВСБ

Постановка завдання. Захист інтересів сторін лайфового та нон-лайфового страхування в Україні перебуває на стадії формування. Страховий ринок як в Україні, так і в інших країнах світу має перспективи розвитку завдяки запровадженню та реалізації на рівні підприємства корпоративної соціальної відповідальності та зменшення рівня тінізації економіки. На даний момент не існує чіткого уявлення про суть КСВ, яка має бути спрямована на активний діалог «підприємство – суспільство».

Аналіз основних досліджень і публікацій. Позитивним явищем останнього десятиліття є посилення уваги вітчизняних та російських фахівців до аналізу означених проблем, зокрема Бичковської Л., Бегми Ю., Віннікова О., Редько О., Воробей В., Сеттлз А., Шевченко К., Костина А. В даний час процеси в системі балансування та захисту інтересів усіх зацікавлених сторін страхування за допомогою ефективного застосування КСВСБ продовжують розвиватися та знаходити своє місце в Україні.

Мета статті. Метою даного дослідження виступає окреслення основних проблем розвитку корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу в Україні, її ефективного застосування через балансування та захист інтересів усіх зацікавлених сторін страхування.

Виклад основного матеріалу. Для побудови конкурентоспроможної ринкової економіки та демократичного суспільства в Україні необхідно створити платформу для діалогу між урядом, бізнесом та громадянським суспільством. Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) є одним із ключових факторів для побудови такого діалогу. Ступінь розвитку СВБ відображає рівень партнерства між компаніями, урядовими структурами та головними дійовими особами громадянського суспільства по вирішенню соціальних проблем та прискоренню розвитку суспільства.

Соціально-відповідальна компанія це така компанія, яка є сучасною, сильною та уважною до соціально-політичних процесів, які відбуваються у світі. Корпоративна соціальна відповідальність – це концепція, згідно якої компанії враховують інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив їх діяльності на замовників, постачальників, працівників, акціонерів, місцеві спільноти та інші зацікавлені сторони громадської сфери. В даному випадку необхідно зазначити, що КСВ аж ніяк не обмежується поняттями благодійність, меценатство, спонсорство; КСВ – це систематична праця з покращення репутації компанії. Як свідчить практика та аналіз фінансово-економічної звітності компаній, вкладення коштів в соціальну сферу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії в очах суспільства [7].

Відповідно до результатів одного з наймасштабніших досліджень споживчих переваг, проведеного Сone / Roper, 78% респондентів заявили, що з більшою ймовірністю придбають товар, який асоціюється з небайдужою для них соціальної ініціативою, а 66% задля підтримки такої ініціативи готові змінити сприйняття «власного» бренда [5].

Провідні компанії останнім часом усвідомили достовірність тези «Бізнес з людяним обличчям» та необхідність його поетапного впровадження та реалізації. Так, транснаціональна компанія «Nestle» з 1998 р. знизила об’єми використання води на виробництві на 28%; клуб «Володарки харчування Nestle» популяризує принципи здорового харчування і передає досвід домоводства жінкам у Нігерії та Гані; активно провадить програму «Здоровий спосіб життя на робочому місці» по всьому світу; Компанія McDonald’s проводить фінансування так званих Будинків Рональда Макдональда: безкоштовне житло для членів сімей хворих дітей, що приїжджають на лікування в спеціалізовані клініки [3].

Вітчизняний приклад успішного впровадження КСВ – Platinum Bank, який запровадив так звані «Платинові Стандарти» – збірник правил, які направляють і регулюють діяльність всіх співробітників банку. Дотримання цих правил створює атмосферу, в якій кожен працівник отримує можливість розвиватися, удосконалювати свої професійні навички, реалізуючи свій потенціал, і в той же час, виконуючи свій обов’язок перед суспільством [4].

Нині на державному рівні наголошується, що одним з основних заходів забезпечення стабільності розвитку страхового ринку України є формування  ефективного державного регулювання та нагляду з урахуванням міжнародних принципів та стандартів. Одним із напрямів державного регулювання є захист прав споживачів страхових послуг та страхових компаній. Нормативно-правову основу участі держави у захисті прав та інтересів вищезгаданих суб’єктів встановлює базовий закон у сфері страхування – Закон України «Про страхування» та ряд інших підзаконних нормативно-правових актів [1].

Як свідчать статистичні дані, ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.06.2013 становила 415, у тому числі СК «Life» – 62 компанії, СК «non-Life» – 353 компаній, (станом на 30.06.2012 – 446 компаній, у тому числі СК «Life» – 65 компаній, СК «non-Life» – 381 компаній) [5]. Для короткого аналізу сучасного стану страхового ринку України подамо інформацію відповідно до розподілу Гаусса у таблиці 1 [2].

Перші (Top)

Страхування «Life:

Страхування «non-Life»

Кількість СК, які більше 50% страхових премій отримали від перестрахувувальників

Надходження премій (млн. грн.)

Частка на ринку, %

Надходження премій (млн. грн.)

Частка на ринку, %

Top 3

508,4

49,2

2569,3

19,3

1

Top 10

936,9

90,7

5207,3

39,1

3

Top 20

1012,2

97,5

7581,0

57,0

4

Top 50

1032,4

98,0

10798,9

81,2

9

Top 100 Х Х

12506,7

94,0

11

Top 200 Х Х

13236,1

99,5

16

Всього по ринку

1032,4

100,0

213301,9

100,0

26

Таблиця 1. Концентрація страхового ринку України на І півріччя 2013 року (складено авторами статті)

Об’єднання страхових компаній з метою захисту інтересів діяльності відбувається шляхом створення правозахисних організацій. До таких організацій у сучасній Україні можна віднести:

  • Ø Лігу страхових організацій України (ЛСОУ) (включає в себе як «Life», так і «non-Life» страхування) (створено страховими компаніями, головним чином, для виключного захисту власних інтересів на страховому ринку);
  • Ø Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (включає в себе виключно «non-Life» страхування) (створено страховими компаніями, які займаються страхуванням відповідальності власників ТЗ, яке де-юре та де-факто виступає об’єднанням страховиків та страхувальників).

В умовах глобальної конкурентної боротьби на страховому та інших ринках, що відіграють виключну роль у здійсненні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації капіталу, і чию роль у розвитку світового господарства важко переоцінити – дедалі частіше використовують різноманітні стратегії. Однією з них є стратегія корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу (КСВСБ). При участі усіх зацікавлених сторін (держава, суспільство, страховики, перестраховики, малий та середній бізнес) у розробці стратегії національної конкурентоспроможності, КСВСБ стає важливим джерелом нарощення конкурентних переваг. Дослідження добросовісної страхової корпоративної практики вкотре засвідчує конкурентні переваги компанії у подальшій перспективі. Не випадково аналітики Financial Times до критеріїв оцінки компаній-кандидатів «Fortune-500» (500 найбільших за обсягами продажів американських корпорацій (включно зі страховими)) включили й КСВ [8].

Політика КСВСБ розповсюджується на такі взаємопов’язані напрями: формування та покращення іміджу; корпоративний розвиток; управління розвитком людського капіталу; здоров’я, охорона прав людини, екологічного довкілля; взаємодія з місцевими органами влади, державними структурами для вирішення спільних соціальних проблем; PR вищенаведених напрямів.

Принципи корпоративної соціальної відповідальності є новою системою поліпшення конкурентоспроможності компаній, яка підкреслює необхідність встановлення тісних зв’язків міжгалузевих корпоративних об’єднань й представників держави та суспільства.

Як свідчить практика найбільших американських страхових компаній (21st Century Insurance; Aetna; Aflac; Alleghany Corporation; Allied Insurance; Allstate тощо), впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) дозволить знизити витрати, операційні ризики, збільшить виручку, стимулюватиме інноваційний розвиток, полегшить доступ на товарні ринки та ринки капіталу, покращить репутацію компанії. В нашому випадку вибір страховою компанією курсу на корпоративну соціальну відповідальність – стратегічно важливий. Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність як політика й концепція стратегічного розвитку страхової компанії поширюється на: формування та зміцнення іміджу й ділової репутації; корпоративний розвиток (проведення реструктуризації і організаційних змін за участю представників вищого менеджменту компанії, їхнього персоналу й громадських організацій); управління розвитком персоналу; здоров’я, безпека й охорона праці, дотримання прав людини; взаємодія з місцевими органами влади, державними структурами й громадськими організаціями для вирішення загальних соціальних проблем; соціальні аспекти взаємодії з постачальниками й покупцями продукції та послуг.

Зупинимося детальніше на такій складовій корпоративного розвитку, як соціальні аспекти вдосконалення менеджменту персоналу. Так, регулювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників здійснюється із використанням розроблених мотиваційних теорій. Існує низка теорій мотивації, які виділяють ті чи інші потреби працівників та механізми їхнього задоволення. Оскільки на багатьох українських підприємствах, за результатами наукових досліджень, не враховуються інтереси конкретної людини, виникає психологічне відсторонення від колективних цілей, знижується рівень соціальної ефективності. Страхові компанії не є виключенням з вищезазначеної загальної тенденції. Тому розвиток України як інноваційної держави особливо потребує вищого рівня компетентності персоналу, ефективної системи мотивації та стимулювання співробітників, посилення зацікавленості та включення працівників у процес інноваційного розвитку та прийняття ризикових управлінських рішень.

Головним у концепції КСВ в аспекті стратегії управління персоналом має бути саме розвиток персоналу (як основний рушій прогресу підприємства). Для цього необхідною складовою має бути розвиток компетенції співробітників, що забезпечується за рахунок постійного підвищення кваліфікації.

Безумовно, будь-яка концептуальна схема вдосконалення системи менеджменту персоналу в страховій організації має як переваги, так і недоліки, а отже потребує постійного дослідження та руху в ногу з часом.

Майже всі сфери соціально-економічних відносин є місцем існування тіньової економіки: вони варіюються від невеликого підприємництва до  величезних корпорацій, які мають своє лобі в найвищих ешелонах влади. Доречно урізноманітнити найбільш характерні сфери тіньової економіки [10]:

  • нелегальна заробітна плата (використання з/п в конвертах) чи виплата з/п за цивільно-правовою угодою без використання трудового договору задля уникнення сплати соціальних внесків;
  • використання готівкових операції поза обліком;
  • приховування реальних доходів та/або затвердження вищих видатків;
  • хабарі;
  • процедури «відкатів»;
  • шахрайство;
  • операції на незаконних «чорних ринках» збуту;
  • нелегальне виробництво;
  • відмивання коштів.

Існує велика кількість причин існування тіньової економіки. Всі вони поділяються на 4 основні групи: соціально-економічні; правові; морально-етичні та політичні.

Зарплата «у конверті» за багато років укорінилася в нашому житті, і тепер більшість населення її вже сприймає як нормальне повсякденне явище.

Проте головна небезпека «тіньової» зайнятості як виду розрахунків стосується не тільки того, що відбувається бюджетне недоотримання коштів. В даному випадку найбільші втрати несуть ті громадяни, які погоджуються на роботу, яка заснована на умовах використання неофіційних трудових взаємовідносин.

Нелегальна зайнятість або отримання з/п «у конвертах» веде до того, що працівники роблять безглузду та невдалу послугу самому собі, так як роботодавці, які при виборі між відрахуванням коштів на соціальне страхування громадян та власним збагачення – спрямовують кошти на друге, а нелегальні працівники всього на всього залишаються ні з чим у той самий скрутний момент. Вони позбавлені тих можливостей, які є у офіційно працюючих, тобто оплати тимчасової непрацездатності, в тому числі включаючи виплати допомоги з безробіття при втраті роботи, догляд за хворою дитиною, допомогу при вагітності та пологах, одержання заслуженої пенсії та пенсії і виплат з інвалідності, а також ряду інших, передбачених законодавством, випадків [6].

Проаналізувавши літературні джерела [7-11], надаємо систематизовану характеристику корпоративної соціальної відповідальності в таблиці 2.

Складова корпоративної

соціальної

відповідальності

Характеристика корпоративної соціальної відповідальності

Об’єкти КСВСБ працівники, споживачі, конкуренти, соціальна інфраструктура
Мотиви КСВСБ зростання продуктивності праці; поліпшення іміджу, репутації компанії, реклама товару чи послуги; висвітлення діяльності компанії в ЗМІ; залучення інвестицій; податкові пільги; стійкість та стабільність розвитку компанії в довгостроковій перспективі; конкурентоспроможність компанії
Вид КСВСБ:

•          внутрішня

•          зовнішня

якість трудового життя працівників компанії (безпека праці, медичне соціальне страхування, навчальні програми та програми підготовки і підвищення кваліфікації, стабільна заробітна плата); природоохоронна діяльність, якість продукції, соціальні програми та акції підтримки соціально незахищених верств населення; підтримка материнства та дитинства, збереження та розвиток об’єктів культурно-історичного та релігійного призначення, участь у благодійних акціях та через спонсорську допомогу місцевим культурним, освітнім і спортивним організаціям тощо; співпраця з органами державного управління, асоціаціями споживачів, іншими громадськими організаціями, інформаційна відкритість в їх відносинах, допомога у ліквідації наслідків стихійного лиха, екологічних і техногенних катастроф
Форми КСВСБ благодійна відповідальність (меценатство, спонсорство); традиційна соціальна відповідальність; інвестиційна відповідальність
Основні                методи реалізації КСВСБ грошові гранти; благодійні внески та спонсорська допомога; соціальні інвестиції; делегування співробітників; соціальні пакети; програми соціальної діяльності у формуванні інфраструктури населених пунктів, заходів охорони довкілля; фінансова підтримка підготовки майбутніх кадрів тощо
Рівні КСВСБ базовий рівень (своєчасна оплата податків, виплата заробітної платні, надання нових робочих місць); другий рівень (підвищення рівня кваліфікації працівників, розвиток соціальної сфери); третій, вищий рівень (благодійна діяльність)
Стандарти КСВСБ 180 27 9000 («Якість продукції»), 180 14000 («Охорона навколишнього середовища») та ОН8А8 18000 («Менеджмент охорони здоров’я та безпека праці»); стандарти Міжнародної організації праці (МОП); 8А8000 – стандарт сертифікації компанії в сфері відносин праці; ділові принципи проти корупції; серія документів АА1000 (система якості звітності організації); Глобальна ініціатива по звітності в області стійкого розвитку
Показники    та   індекси КСВСБ індекс стійкості Доу-Джонса; FTSE4Good IBEX Index; індекс корпоративної відповідальності «Бізнес в суспільстві»
Моделі КСВСБ американська (ініціюється самими компаніями, передбачає максимальну самостійність компанії у визначенні свого суспільного внеску, законодавчо заохочує соціальні інвестиції у вигідні для суспільства сфери через відповідні пільги, державне регулювання КСВ мінімальне);

європейська (наявність державного регулювання; прихована форма КСВ: законодавчо закріплені обов’язкове медичне страхування та охорона здоров’я працівників та ряд інших соціально значимих питань)

Принципи функціонування КСВСБ абсолютна добровільність; взаємний моральний (матеріальний) зиск; комплексність (виважена внутрішня й зовнішня соціальна політика компанії); системність (стандарти); тривалість (постійна соціально орієнтована діяльність, у т.ч. у довготривалих проектах); вагомість (вкладення необхідних коштів та ресурсів та отримання реального соціального ефекту); відкритість та публічність (прозорість діяльності компаній щодо використання коштів на соціальні проекти з використанням соціального аудиту); адресність соціальної підтримки; різноманітність форм, методів та напрямів реалізації політики КСВ у залежності від фінансового стану компанії, розвитку громадянського суспільства, соціально-економічного стану регіону або країни
Переваги   впровадження КСВСБ покращення ефективності процесів (виявлення прихованих важелів підвищення ефективності, які інакше просто не можливо було побачити, особливо це стосується технологічних процесів); підвищення мотивації та продуктивності працівників (всі працівники компанії водночас є громадянами, споживачами, батьками та мешканцями певного міста, турбота про громаду, про суспільство переходитиме в турботу про працівників); зростання вартості нематеріальних активів (підвищення загальносуспільної репутації компанії, покращений доступ до нових ринків завдяки кращій репутації)

Таблиця 2. Характеристика корпоративної соціальної відповідальності (складено авторами статті)

Відповідно до накопиченого міжнародного досвіду, розподіл повноважень і функції учасників корпоративного управління у процесі інтеграції принципів і технологій КСВСБ у більшості випадків розділяються наступним чином спосіб:

—                     власники (акціонери): приймають рішення принципового характеру про розвиток соціально відповідального бізнесу, керуючись чітко усвідомленими його плюсами та мінусами (в основному витратними). За необхідності, беруть участь у піар-заходах (мають періодичний характер), активно приймають участь у підтримці й зміцненні соціально відповідального іміджу своєї компанії;

—                     рада директорів (наглядова рада): затверджує стратегічні напрямки діяльності компанії (цілі, пріоритетні напрямки розвитку, показники, заходи щодо КСВ); проводить контроль діяльності менеджменту щодо КСВ, встановлює формат і затверджує використання стандартів соціальної звітності, який буде використовуватися;

—                     виконавчий орган: відповідальний за здійснення стратегії і тактики КСВ; забезпечує діяльність щодо досягнення та реалізацію поставлених керівництвом соціально-екологічних та етичних цілей і показників КСВ; займається впровадженням технології КСВ та управлінням нефінансовими ризиками, розробляє й готує соціальну звітність за результатами діяльності, організовує комунікації в області реалізації політики КСВ [9].

Характерна відмінність українського страхового ринку від західного у тому, що розвинені країни Заходу не переживали кризи державної системи соціального страхового забезпечення, наслідком якої стала істотна зневіра населення України в послугах страхування; масового банкрутства страхових компанії; гіперінфляції, що з’їла накопичені кошти громадян. В Україні нещодавно розпочалася епоха корпоративного страхування життя. Як свідчить світовий досвід, 70-80% компаній мають соціальні пакети, які підтримують переважно компанії із страхування життя. В Україні такі пакети є менш ніж в 1% компаній (переважно в ІТ-індустрії, наприклад: SoftServe, Luxoft, EPAM, GlobalLogic, Ciklum).

Доречно зазначити, що необхідно змінити власне ставлення до тіньової економіки не як до реалій життя, а як до ненормального функціонування суспільства. І чи вилікуємо ми його – залежить від кожного з нас. Таке ставлення до тіньової економіки характерне для країн Скандинавії, де КСВ є розповсюдженим явищем і сприяє високому рівню детінізації економічної діяльності та якнайкращому діалогу «підприємство-суспільство».

Резерви поліпшення якості фінансового менеджменту страховиків

Розвиток ринкової економіки в Україні потребує вдосконалення страхової діяльності та пошуку дієвих механізмів для забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду. Заслуговує на увагу той факт, що страхування – одна з небагатьох галузей національної економіки, яка протягом останніх років має істотний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Динамічний розвиток та значний потенціал страхового ринку України, зростаюча конкуренція серед страховиків обумовлюють створення та застосування ефективної системи управління фінансовими ресурсами страховиків.

Ефективність фінансового менеджменту значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення. Так, вичерпна, достовірна, своєчасна та зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних управлінських рішень, спрямованих на зменшення витрат фінансових ресурсів, зростання прибутку та ринкової вартості організації.

Таким чином, фінансовий менеджмент страховика можна визначити як систему управління процесами формування та використання залучених і власних фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності страхової організації та досягнення стратегічної мети бізнесу при дотриманні нормативних вимог до фінансової стійкості страхової компанії.

Резерви вдосконалення фінансового менеджменту випливають із стратегічної мети. Надійність страхового захисту визначається фінансовою стійкістю страховика і повнотою страхової виплати у відповідності до умов договору страхування.

Поряд із традиційними методами планування, калькуляції, бюджетування, фінансового аналізу та контролю, фінансовий менеджмент у страховому бізнесі повинні застосовуватися методи математичної статистики, теорії ймовірності та дослідження операцій. Особливу роль у фінансовому менеджменті страхового бізнесу відіграють експертні висновки з оцінки прийнятих на страхування ризиків та оцінці збитків від страхових випадків, що складаються технічними, медичними, фінансовими та юридичними експертами. Найважливішою особливістю інструментарію страхового фінансового менеджменту має складати системність його застосування.

Практична реалізація управління фінансами страховика об’єктивно зумовлює необхідність активного використання сучасних інформаційних технологій, передових методів прогнозування, діагностики та оптимізації.

Запровадження наданих вище пропозицій, зокрема – реалізація кодексу соціальної відповідальності та рекомендацій обумовлює системний, послідовний характер дій, що має бути враховано при розробці пакета базових законодавчих та нормативних актів, спрямованих на практичну підтримку страхової діяльності в Україні.

Особливості системи оподаткування страховиків в Україні

На сьогоднішній день страховий ринок України перебуває на пільгових умовах оподаткування (наприклад, страховики, що займаються страхуванням життя сплачують податок на прибуток за ставкою 3%, в той час як інші підприємства – за ставкою 19%), через що спостерігаються надвисокі для економіки темпи приросту валових премій у страхову галузь – понад 200% щороку, проте адекватного збільшення податкових надходжень до бюджету від цієї галузі не спостерігається.

Відповідно до норм нового ПКУ, система оподаткування страховиків істотно відрізняється від системи, прийнятої для типового підприємства, що вказує на її особливий податковий статус. Так, страхові компанії зобов’язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), а також місцеві податки і збори (обов’язкові платежі). Перелік податків і зборів, які можуть стягуватись зі страхових компаній у процесі їх фінансово-господарської діяльності, наведено на рис. 1.

 

Рис. 1. Система оподаткування страховиків згідно ЗУ «Про систему оподаткування» [1]

Аналіз норм чинного законодавства дає змогу дійти висновку, що в оподаткуванні страхової галузі нині діють недосконалі податкові механізми, які надають змогу ухилення від оподаткування СК. Наприклад, страхова компанія «AXA Страхування», яка входить в Топ-10 найбільших страховиків України, задекларувала чистий прибуток за 2012 рік у розмірі 834 тис. грн., що є явним свідченням заниження бази оподаткування та слати коштів до держскарбниці не в повному обсязі.

Враховуючи корпоративну соціальну відповідальність компаній у суспільстві, в тому числі – страховиків, вважаємо за доцільне на рівні СК встановити Кодекс корпоративної відповідальності, який буде включати в себе добросовісну сплату необхідних податкових відрахувань (як мінімум – на забезпечення власних працівників шляхом повного нарахування ЄСВ (не мінімальної з/п, а іншу частину в «конверті», а повну офіційну заробітну плату)).

Вирішення проблеми ухилення від оподаткування можливе за комплексного підходу до вжиття цілої низки заходів, які стосуються не тільки податкового законодавства, а й інших законів. Зокрема, частково ця проблема знаходиться в площині посилення контролю за здійсненням страхової діяльності. Перспективним, на нашу думку, є запровадження ризикоорієнтованого підходу податкового контролю страховиків.

Висновок. На даний момент український ринок лайфового та нон-лайфового страхування зростає, головним чином через мало осяжність страхування на даний момент (лише близько 15% підприємств України користуються послугами зі страхування)  та має окреслені перспективи та інвестиційну привабливість для інвесторів у довгостроковому періоді. Стимулювання участі бізнесу, в тому числі і страхового, має значну роль у соціальному розвитку громади. Причина цьому криється у тому, що саме комерційний сектор на сьогодні вважається найбільшим джерелом отримання допомоги для громадян України.

Результати дослідження вітчизняного ринку страхування в 2012 р. – I півріччі 2013 року дозволяють спрогнозувати розвиток наступних тенденцій: покращення показників розвитку ринку; збереження значної кореляції в динаміці страхового ринку з процесами, що відбуваються в банківській системі; збереження високих показників концентрації за основними видами страхування; подальше загострення конкуренції на ринку, яке буде підштовхувати страховиків до оптимізації внутрішніх процесів і пошуку нових продуктів.

Список використаних джерел

  1. 1.        Закон України «Про страхування», Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996.
  2. 2.       Огляд ринків фінансових послуг та підсумки діяльності небанківських фінансових установ за І півріччя 2013 року.
  3. 3.            Леніна Бичковська. «Корпоративна соціальна відповідальність: отримати перепустку до добропорядного товариства». Житомир.info

Режим доступу: http://www.zhitomir.info/news_82058.html

  1. 4.             Ми даємо «зелене світло» КСВ! Platinum Bank.

Режим доступу: http://www.platinumbank.com.ua/upload/file/CSR%20brochure.pdf

  1. 5.       Financial Times Fortune-500.

Режим доступу: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/e9d0412e-ca82-11e1-89f8-00144feabdc0.html#axzz2EVffUA66

  1. 6.        Ю. Бегма, О. Вінніков, О. Редько. Якісне дослідження методів впровадження соціальної відповідальності бізнесу в Україні / К.: Факт. – 2011.  – 130 с.
  2. 7.        Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? // Управління в контексті. Глобальні перспективи міжнародного бізнесу. Києво-Могилянська Бізнес Студія. – 2012. – № 10. – с. 19 – 29.
  3. 8.        Алекс Сеттлз. Обзор докладов Второй Международной конференции «Корпоративное управление и устойчивое развитие бизнеса: стратегические роли советов директоров». Блок «Корпоративная социальная ответственность» // Журнал «Корпоративные финансы». –2012. – № 4. – с.  94 – 96.
  4. 9.        Сохань. А.О. Регулювання Фондового ринку: досвід Польщі та можливості його реалізації в Україні / Інновації у фінансовій сфері: проблеми і напрями: Зб. мат. Всеукраїнської міжвузівської наукової студентської конференції. КНЕУ. 23 березня 2012 р. – К.: КНЕУ, 2010. – с. 72-74.
  5. 10.  Бізнес та сталий розвиток: всесвітній путівник (Business and Sustainable Development: A Global Guide).

Режим доступу: http://www.bsdglobal.com/tools/systems_sa.asp


Сохань Андрій Олександрович

ст.5 курс ФЕФ, КНЕУ ім. В.  Гетьмана

Шкіра Денис Анатолійович

ст. 5 курс ФЕФ, КНЕУ ім. В.  Гетьмана


Науковий керівник: ст. в. Веретнов Володимир Іванович

кафедра страхування, КНЕУ ім. В.  Гетьмана

 

banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ