Рискософия, страхование, культура
просмотров 4 521 ,

Павленко А. Перспективи впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні



Перспективи впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні

Постановка проблеми. Зарубіжний досвід країн із розвинутими системами охорони здоров’я доводить той факт, що медична галузь може ефективно та якісно функціонувати лише за умови існування системи загальнообов’язкового державного медичного страхування. Медична галузь в Україні, на жаль, розвинута на досить низькому рівні, головною причиною чого є обмеженість коштів державного бюджету, що спрямовуються на фінансування даної галузі. Реформування системи медичного обслуговування  з метою впровадження обов’язкового медичного страхування призведе до підвищення ефективності механізму акумуляції та розподілу страхових коштів, підвищення соціальних стандартів держави та рівня життя населення в цілому.

Мета статті. Виявлення основних проблем та недоліків існуючої системи медичного обслуговування в країні, визначення можливих шляхів впровадження системи обов’язкового медичного страхування з подальшим аналізом перешкод та перспектив, що пов’язані з таким реформуванням.

Виклад основного матеріалу.  Медичне страхування – це страхування на випадок утрати здоров’я з будь-якої причини, у тому числі у зв’язку з хворобою та нещасним випадком. [1] Сьогодні в Україні величина коштів, що мають спрямовуватись з державного бюджету в галузь охорони здоров’я досить обмежена. Зі статистики, що наводиться на офіційному сайті WHO (World Health Organization) [2], можна побачити, що існує необхідність пошуку нових джерел залучення додаткових коштів до державного бюджету.

General government expenditure on health as a percentage of total government expenditure
 

2009

2010

2011

 
France

15,9

15,9

15,9

 
Germany

18,7

18,5

18,5

 
USA

19,5

19,9

19,8

 
Ukraine

12,8

12,7

11,7

 
         
Social security expenditure on health as a percentage of general government expenditure on health
 

2009

2010

2011

 
France

95

95

95,3

 
Germany

88,4

88,6

89,7

 
USA

86,8

86,4

88

 
Ukraine

0,5

0,5

0,5

 

Дані першої таблиці є основними показниками системи фінансування охорони здоров’я, що сприяють розумінню ваги державних витрат на охорону здоров’я у загальному обсязі операцій громадського сектору. Спостерігається суттєве відставання показників України у порівнянні із показниками таких розвинутих країн як: Франція, Германія та США. Більш вражаючими є дані другої таблиці, які відображають рівень фондів соціального забезпечення, виражений у відсотках від загальних державних витрат на охорону здоров’я. Витрати, що стосуються програм соціального забезпечення та інших схем обов’язкового медичного страхування, на 2011 рік в Україні становлять піввідсотка, що вказує на майже абсолютну відсутність фінансування сфери соціального забезпечення населення України. Так, стає зрозумілим, що лише державних коштів для забезпечення високого рівня соціального захисту населення вкрай замало, тому необхідне одночасне об’єднання зусиль як держави, так і громадян, при чому на обов’язковій довгостроковій основі з відповідним закріпленням змін в системі соціального страхування у законодавстві України. [3] Як відомо, чимало страхових компаній зараз надають послуги медичного страхування, але загальнообов’язкове медичне страхування має здійснюватися на основі державного фонду без залучення страхових компаній, через те, що метою страхових компаній є безпосередньо отримання прибутку шляхом зниження витрат (тоді як метою державного Фонду буде саме підвищення рівня здоров’я населення). До того ж, на сьогодні кількість страхових компаній на українському ринку настільки велика, що в разі здійсненнями ними загальнообов’язкового медичного страхування, контролювати їх діяльність буде практично неможливо. Протягом останніх років вже було розглянуто декілька альтернативних законопроектів, що безпосередньо стосуються загальнообов’язкового медичного страхування, але жодний з них ще не було прийнято, через існування певних проблемних питань, що перешкоджають впровадженню такого виду страхування. А саме: по-перше, за Конституцією України медична допомога має статус безкоштовної, і сплата страхових внесків на соціальне медичне обов’язкове державне страхування буде автоматично порушувати норми Конституції України; по-друге, якщо буде збільшено нарахування на фонд оплати праці, то для роботодавців буде вигідніше використовувати тіньові схеми оплати праці робітників, що призведе до обмеження її зростання. Для того щоб запровадити в Україні систему обов’язкового медичного страхування необхідно здійснювати заходи щодо виведення доходів населення з «тіні», частка яких на сьогодні становить близько 50%. Не буде ніякого сенсу впроваджувати систему загальнообов’язкового страхування за таких мов, адже в такому разі працівники будуть застраховані на  дуже малі суми, і Фонд медичного страхування буде не в змозі нормально функціонувати. Крім того, треба реформувати систему підготовки кадрів страхових компаній, так-як для якісної реформації системи охорони здоров’я України необхідне залучення в індустрію страхування висококваліфікованих міжнародно орієнтованих спеціалістів. [4] Таким чином, можна очікувати певних позитивних результатів, серед яких:

ü Формування державою соціально справедливої системи охорони здоров’я

ü Заміна тіньових прозорими механізмами взаємовідносин між лікарем та пацієнтом

ü Оптимізація ресурсів на потреби системи охорони здоров’я

ü Доступність медичної допомоги. [5]

Висновки. На сучасному етапі розвитку економіки України необхідно досліджувати тенденції розвитку розвинутих країн у сфері соціального забезпечення. Тільки вивчаючи та аналізуючи зарубіжний досвід, можна планувати формування ефективної економічної моделі соціального страхування України, до того ж належна підтримка держави є важливою й необхідною складовою реформування цієї галузі. Має бути здійснений детальний аналіз законодавчої бази, що регулює питання  соціального страхування з подальшим її реформуванням та наповненням. Розроблені в майбутньому закони про медичне страхування населення мають  бути якісно перевірені вітчизняними й зарубіжними спеціалістами-практиками у сфері страхування. Впровадження загальнообов’язкового державного медичного соціального страхування хоча й не вирішить всі проблеми медичної системи України, однак безумовно призведе до підвищення соціальних стандартів держави.

Література

  1. Говорушко Т. А. Страхові послуги: навч. посіб. / Т. А. Говорушко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с. (с.109)
  2. http://www.who.int
  3. Карамишева Л.Є. Соціальне страхування як складова соціальної політики держави. – УДК 351.364.442
  4. Бучкевич М.М. Досвід медичного страхування у зарубіжних країнах. – УДК 369.067.2
  5. Астахова І.Е., Касьян Є.О. Перспективи загальнообов’язкового медичного страхування в Україні. – УДК 368.71
banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ