Рискософия, страхование, культура
просмотров 1 478 ,

Ульяницька А., Шевченко Ю. Закордонний досвід соціального страхування мусульманських та розвиваючих країн:можливості та ризики його застосування в Україні.



Закордонний досвід соціального страхування мусульманських та розвиваючих країн:можливості та ризики його застосування в Україні.

Соціальне страхування − це важлива складова в політиці будь-якої країни, адже це інвестиції в людський капітал, що визначають економічне зростання та добробут. Оцінка Світовим банком 192 країн світу засвідчила, що головним показником національного багатства є людський капітал, на який припадає 64% проти 16% фізичного капіталу та 20% природного капіталу [1]. І саме політика тих країн, що спрямована на розвиток людського та соціального капіталу має успіх. Саме тому була обрана ця тема, щоб виявити певні особливості в мусульманських країнах та країнах БРІК, для покращення соціального страхування в Україні. Українська система соціального страхування має певні недоліки, зокрема, проблематичність впровадження чогось нового, адже невідомо, чи ефективно будуть функціонувати нововведення в межах нашої держави.

Розгляд соціального страхування в мусульманських країнах дає можливість розширити свій кругозір щодо альтернативного виду страхування, адже мусульманська культура принципово відрізняється від західної. Щодо країн БРІКС, то вони більш споріднені з Україною, так як знаходяться майже на одному етапі розвитку, але водночас дуже відрізняються від неї своєю культурою та звичаями.

В мусульманських країнах такафул − альтернативне ісламське страхування, що в перекладі з арабської означає надання один одному взаємних гарантій. Це богоугодна система взаємодопомоги, утворена об’єднанням капіталів.

Ісламське страхування засноване на особливому механізмі розподілу прибутків і збитків, відповідному принципам шаріату (мусульманського права), а тому задовольняє потребам мусульманського світу. Основне завдання такафулу − не просто захист інтересів від непередбачуваних обставин шляхом солідарної участі у збитках, але також і отримання прибутку, тому такафул-компанії можуть приносити більший прибуток, ніж традиційні (західного зразка) страхові компанії. Це досягається за допомогою поділу відповідальності, що базується на моделі «мудараба», яка є визнаним інститутом ісламської економіки.

У такафулі ризик розподіляється між учасниками відповідно до схеми взаємної гарантії або такафул-схеми. Такафул-оператор повинен організувати її роботу. Один із обов’язків оператора − гарантувати, що кожен учасник оплачує справедливий внесок, а також, що в разі збитку учасник отримає належну компенсацію.

При оцінці та управлінні ризиком (андеррайтинг) в такафул не допускаються гарар (невизначеність або спекуляція) і майсир (азартні ігри). У інвестиціях та управлінням фондами не допускається ріба (лихварство). Дані три поняття (гарар, майсир і ріба) повинні бути повністю виключені з такафул-операцій.

У практиці такафулу недопущення гарару – це заборона угод, умови яких містять невиправданий або надмірний ризик, наприклад, коли результат залежить від настання певного випадку. Має бути присутня повна ясність розкриття інформації у будь-якому такафул-договорі. Не можна укладати такафул-договір, якщо присутній хоча б один невідомий елемент в об’єкті договору та/або невідомий ризик в рамках договору. Через нього, в першу чергу, істотного перегляду вимагають і класичні страхові схеми. Уникнення ріби − позики під відсоток − кошти залучають на основі поділу як прибутку, так і ризиків. Зокрема премія розглядається як вклад або внесок у формі пожертви з умовою компенсації. Учасники або страхувальники в традиційному розумінні передають свої внески операторові або страховикові у вигляді дару для їх ефективного використання з тією умовою, що при настанні страхового випадку гроші будуть повернуті. Фонд, сформований цими коштами, управляється виключно відповідно до законів шаріату. Майсир (азартні ігри) обходять зважаючи на те, чи розподіл ризику містить будь-який спекулятивний елемент, і за його наявності договір не може бути укладений.

Розрізняють два види такафулу:

1. Загальний, практично аналогічний комерційному майновому страхуванню.

2. Сімейний, що включає особисте страхування, але має характерні відмінні риси.

Загальний такафул стосується сфери майнового страхування, при цьому страхувальники можуть претендувати на частину прибутку страховика від сплачених коштів за вирахуванням витрат.

Сімейний такафул − це, по суті, особисте страхування, але воно істотно відрізняється від традиційного. Саме з приводу цього виду такафулу точаться дискусії між ісламськими правознавцями про наявність елемента ріби. Однак, рівень ріби не визначений. Річний відсоток від інвестування резервів із страхування життя набагато нижчий 100%, що, на думку більшості правознавців ісламу, цілком вписується у встановлені норми шаріату. Тому накопичувальне страхування життя є допустимим для мусульман. Розміщення резервів також строго регламентовано: страховикам забороняється отримувати дохід від урядових бондів та акцій компаній, залучених у виробництво зброї, грального, ресторанного та готельного бізнесу, а також займаються виробництвом алкоголю та порнографії.

Ретакафул − перестрахування на принципах мусульманського права. Сьогодні на ринку не достатньо компаній такої спеціалізації, і, як наслідок, є недостача перестрахувальних засобів. Тому фахівці з мусульманського права прийшли до висновку, що за умови відсутності компанії ісламського перестрахування дозволяється вдатися до послуг традиційного перестрахувального захисту. До 80% ризиків у країнах Середнього Сходу перестраховано подібним чином.

До 2017 страхові премії такафула зростуть до 20 млрд. доларів США, вважають експерти Moody ‘s. Для порівняння − у 2007 році було зібрано премій на 4 млрд. дол. США.

Для порівняння системи соціального страхування України з іншими країнами, що розвиваються, були взяті країни БРІК.

В кожній з країн соціальне страхування є державним або колективним, проте існує різниця між можливістю забезпечення громадян, тобто те, як формуються кошти.

Наприклад, в Росії практикується велика кількість фондів: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Федеральний і територіальний фонд обов’язкового медичного страхування. Кожен з фондів має право координувати та контролювати дії щодо правильності нарахування сплати страхових внесків. Наслідком цього є заміна єдиного соціального податку на страхові внески. Цей захід спрямований на те, щоб збільшити внески до фондів, тобто підвищити їх платоспроможність. Але такі дії можуть підвищити рівень тінізації економіки та виплати нелегальної заробітної плати.

В Росії досить розвиненим є соціальне забезпечення, наявні зокрема такі види:

  • допомога по тимчасовій непрацездатності;
  • виплата під час вагітності та пологів;
  • одноразова допомога при народженні дитини;
  • щомісячна допомога по догляду за дитиною;
  • соціальні виплати на поховання при смерті і вагітності та догляду за дитиною.

Обов’язкове соціальне страхування має 4 складових:

1) існує обов’язковий страховий поліс на випадок тимчасової втрати працездатності (це може бути хвороба або материнство);

2) страхуються можливі нещасні випадки на службі і виробництві та ризики різних професійних захворювань (здійснюється в Росії з січня 2000 року відповідно до федерального закону від 24 липня 1998 року 125-ФЗ «Про обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»);

3) існує медичне страхування, що має обов’язковий характер;

4) і таке ж обов’язкове − пенсійне страхування.

Обов’язкове медичне страхування є складовою частиною системи соціального страхування держави, що надається за рахунок коштів обов’язкового медичного страхування в обсязі та на умовах, відповідних програмам обов’язкового медичного страхування.

В Китаї соціальне страхування доступне не для всіх, так склалось історично. Жителі країни були поділені на селян і громадян, що у відсоткову співвідношенні становить 80% і 20%. І навіть сьогодні, хоч Китай виробляє більшість світової продукції, але за його розвитком та рівнем доходів не може конкурувати з країнами БРІК. Лише у великих містах люди можуть собі дозволити соціальне страхування, всі ж інші живуть на досить мізерний заробіток не можуть дозволити собі таку розкіш.

У 2009 році влада розпочала експеримент з проведення пенсійної реформи в сільській місцевості. У ній міг взяти участь кожен житель села, що досяг 16-річного віку. По досягненню 60-річного віку учаснику такої програми буде виплачуватись щомісячна пенсія в 55 юанів (8,63 доларів США). Кількома роками раніше стартувала програма з кооперативного страхування сільського населення, яка повинна була покривати частину витрат на лікування.

За інформацією Національного контрольно-ревізійного управління КНР в країні на кінець 2011 року створено розгалужену мережу соціального страхування. Зокрема було застраховано понад 1,3 млрд людей, що в 3,77 разів перевищує кількість людей, застрахованих в 2005 році. Система загалом має певні покращення, і жителі Китаю зможуть отримувати допомогу в разі настання страхового випадку.

В цій країні доволі довгим процесом було становлення системи соціального страхування, яка б спрямовувалась на забезпечення структури, а не громадян. Сьогодні ці пріоритети мають інший вектор, що прямують до скасування ієрархічної соціальної системи для можливості захисту всіх громадян. Так до 2015 р. 100 % сільських жителів мають бути забезпечені мінімальною пенсійною страховкою.

Хоч Індія вважається тією країною, де було зароджене страхування ще 150 років назад, проте соціальне страхування цієї країни не досить розвинене. Це склалося історично, так як і в Китаї. Люди поділені на бідні та багаті касти. І лише останні могли собі дозволити соціальне страхування. Медичне страхування має безліч недоліків, зокрема дозволити собі окрему палату, а не знаходитись у кімнаті, де 80-100 ліжок, можуть лише люди, які мають статки. Кожен має право отримати мінімальну необхідну лікарняну допомогу взагалі безкоштовно. Проте лікарі стягують плату в залежності від доходів. А безкоштовна надається тільки тим, хто немає чим платити. Досить схоже на український досвід.

Проте, не зважаючи на це, в Індії є соціальне страхування працівників фабрик, де компенсація забезпечується у вигляді грошових коштів або ж надання медичних послуг.

Щодо Бразилії, то це країна з достатньо розвиненим страхуванням та має значну практику щодо перестрахування. Соціальне страхування не має якихось конкретних особливостей, воно є схожим на досвід і практику попередніх країн.

Висновок. Отже, діюча в Україні система соціального захисту ще недостатньо використовує потенціал інституту обов’язкового соціального страхування.

На цей час можна говорити про окремі елементи соціального страхування, для яких у значній мірі характерно використання принципів соціального захисту та соціальної допомоги.

Як бачимо, ісламське страхування тісно переплітається з мусульманською релігією та традиціями, що не характерно для України. Тому настільки ефективна реалізація принципів, на яких воно побудоване, по суті, на нашу думку, на практиці не можлива. Наприклад, всі сторони договору ісламського страхування повинні діяти відповідно до принципу добросовісності та чесності. Де-юре в Україні теж встановлено дані принципи, але де-факто, вони часто порушуються як страховиками, так і страхувальниками (автострахування, подвійне страхування об’єкту та ін.). Звичайно, такафул-компанії більш прибуткові, ніж традиційні страхові компанії. Тому якщо страховики та страхувальники хочуть підвищити прибутковість страхового бізнесу, слід законодавчо регулювати реалізацію цих принципів на практиці та ефективно контролювати їх виконання.

Аналізуючи систему соціального страхування в кранах БРІК досить складно виокремити щось особливе для впровадження в Україні. Єдина значна відмінність нашої держави − це відсутність обов`язкового медичного страхування. Проте виникає питання, чи воно є потрібним, адже воно стане додатковим навантаженням на підприємства, і чи не буде наслідком таких кардинальних дій зростання рівня тінізації економіки. В нашій країні це досить популярна та актуальна тема для обговорення. Тому за умови впровадження обов’язкового соціального страхування необхідно зменшити навантаження на підприємства таким чином, щоб вони сплачували більшу частину, а все інше розподілялось між самим працівником та державою, що є зацікавленою стороною в укладанні такої угоди.

Також варто відокремити Фонд соціального страхування від державного правління, так як в Росії. Там він вважається окремою структурною одиницею. Це сприяло б зменшенню крадіжок страхових надходжень. К. Воблий зазначив, що якщо держава в особі своїх представників вважає обґрунтованим та необхідним запровадження обов’язкових видів страхування, то варто би передбачити діючі гарантії того, що засоби страхувальників не перетворяться в прибутки страховиків, а будуть джерелами допомоги громадян в непередбачуваних обставинах.

 

Література:

  1. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/BI/2009_12_2/92-94.pdf
  2. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2009-01/Bokov.pdf
  3. http://umma.ua/uk/glossary/Garar/203
  4. http://islam.ru/content/economica/takaful_strahovanie_po_islamski
  5. http://www.info-islam.ru/publ/statji/chto_takoe_islamskoe_strakhovanie_takaful/5-1-0-15579
  6. http://www.takafulafrica.com/?page=faq
  7. http://www.miir.ru/e107_plugins/library/books/bib0019_2.pdf
  8. http://forinsurer.com/public/08/01/16/3330
  9. http://demoscope.ru/weekly/2011/0485/gazeta035.php
  10. http://scsgroup-consult.com/ru/articles/v_pekine_povyshajut_vyplaty_v_fond_socialnogo_strahovaniya/
  11. http://www.on-line-bank.ru/blog/strakhovoj_rynok_brazilii/2013-10-01-17
  12. http://www.klubok.net/article2536.html
banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ