Рискософия, страхование, культура
просмотров 1 153 ,

Бараболя Н.Я. Пошук оптимальної моделі ісламського страхування «такафул» для кримських татар в Україні»



Бараболя Наталія Ярославівна

Факультет економіки та управління

           група ЕМП-302

Пошук оптимальної моделі ісламського страхування такафул для кримських татар в Україні.

 

Всебічне дослідження моделей ісламського страхування “такафул” дасть нам можливість поглибити знання про них і допоможе вибрати оптимальну модель, яка буде прийнятною для кримських татар в Україні. Тема даного дослідження є актуальною, оскільки значна частина кримськотатарського народу, в силу своїх релігійних переконань, не користується страховими послугами. Завданнями даного дослідження є: визначення особливостей ісламського страхування “такафул”; дослідження моделей ісламського страхування “такафул” та їх специфіки; визначення типології основних моделей ісламського страхування “такафул”; вибір оптимальної моделі страхування “такафул” для кримськотатарської громади в Україні.

Кримські татари неодноразово ставали жертвами агресії з боку місцевого російськомовного населення та місцевої проросійської влади, які не сприяють репатріації кримськотатарського населення на корінній батьківщині. В зв’язку з даними обставинами значна частина кримських татар вимушена вдаватися до практики самозахоплення земель і будівництва поселень на територіях, що до 1944 року належали їхнім предкам. Відповідно їхнє майно, яке було законно нажите ними до та після репатріації, у випадку ліквідації таких поселень, може опинитися в небезпеці, адже на практиці такі випадки траплялися. Тому кримськотатарській громаді необхідно залучатися до страхових програм “такафулу”, що отримати гарантії захисту свого майна, не порушуючи при цьому законів шаріату.

1. Теоретико-методологічні засади дослідження страхових програм такафул

“Такафул” є словом арабського походження, що означає взаємний захист і гарантію від втрат − одна сторона страхового процесу, надаючи допомогу іншим, отримує від них гарантії покриття збитків. Ця ідея взаємного захисту суттєво відрізняється від мотиву прибутку, який лежить в основі звичайної системи майнового страхування. Концепція “такафулу” також є відмінною від звичайного майнового страхування, хоча вона і має багато спільного із звичайною системою взаємного страхування. Простіше кажучи, звичайне майнове страхування є бізнесом з продажу захисту або гарантією від втрат за певну суму грошей. Страхувальник отримає вигоду від захисту і грошових відшкодувань, які будуть надані страховиком, в той час як страховик отримає вигоду від страхових премій, що виплачуються страхувальником. Елемент взаємності відсутній, оскільки страховик розглядає договір страхування, як чисто комерційний контракт зі своїм власним ризиком і структурою винагороди. “Такафул”, з іншого боку, зосереджений на принципі взаємності і уникає будь-якого комерційного контракту між страховиком (або страховою компанією) та страхувальником (або страхувальниками). Концепція забезпечення гарантій від втрат згідно “такафулу” не пов’язана з якими-небудь комерційними відносинами між страховиком і страхувальником. Насправді такафул-оператор не є страховиком, як це за часту буває на звичайних страхових ринках, а всього лише оператором, що управляє операціями “такафулу” (андеррайтингом, оцінкою ризику, інвестиціями, обробкою претензій і т.д.).

Відрізняючись своїм теоретичним та практичним досвідом від звичайного страхування, “такафул” ґрунтується на низці принципів, які одночасно сумісні із правилами Шаріату, і при цьому економічно життєздатні.

Крім того, не менш важливим є той факт, що практика “такафулу” має високі стандарти корпоративного управління та управління ризиками, а також охоплює передовий досвід страхової індустрії. Хоча деякі з принципів шаріату мають безпосереднє відношення до самої структури “такафулу”, інші включають основи для деяких нормативних вимог і кращої практики бізнесу з тим, щоб підвищити цінність цього нового інструменту страхування [6, С. 56-57].

Ісламському страхуванню притаманні такі основні принципи:

1) поділ ризику − в ісламі забороняється передавати ризик за грошову (або іншу) винагороду від однієї сторони договору іншій або ж третій особі. Всі учасники договору зобов’язані порівну (або відповідної їх участі) розділяти ризики притаманні угоді;

2) непорушність договорів − виконання договірних зобов’язань є найважливішою з обов’язків сторін угоди;

3) гроші розглядаються виключно як потенційний капітал, а реальним капіталом вони вважаються лише, після того, як вкладаються у виробничу діяльність. Особливістю ісламського страхування є наявність низки певних заборон, продиктованих положеннями шаріату. До основних заборон відносяться риба (лихварство), гарар (невизначеність), майсір (азарт). Дані три поняття мають бути повністю виключені з такафул-операцій.
В ісламському страхуванні окремо виділяються учасник і страхувальник. Той, хто сплачує премії в спеціальний фонд (такафул-фонд), звідки потім отримує прибуток, відомі як учасники, а учасники, для яких настав страховий ризик, іменуються страхувальниками.

Під “страховиком” мається на увазі вищезгаданий такафул-оператор .

У “Такафул”, як і в традиційному страхуванні, існують дві галузі страхування (Таблиця 2):

— Сімейний такафул ( family takaful ) − аналогія страхування життя;

— Загальний такафул (general takaful) − загальне страхування.

Такафул-операції можуть здійснюватися в усіх напрямках традиційного страхування. Таким чином, “такафул” являє собою систему, при якій учасники за рахунок власних коштів створюють спеціальний страховий фонд для надання взаємного фінансового захисту від певних несприятливих подій у житті.

У разі настання зазначеного страхового ризику в кого-небудь із учасників, з коштів фонду проводитися виплата страхового відшкодування. Отже, учасники страхового фонду поділяють всі ризики та збитки між собою. У разі появи дефіциту в фонді солідарну відповідальність за його покриття будуть нести учасники за рахунок власних (додаткових) коштів.

В основі відносин між учасниками та такафул-оператором лежить матеріальний інтерес: оператор зацікавлений в отриманні прибутку (у всіх трьох моделях управління страховими ризиками), а учасники розраховують на відшкодування збитків і також на отримання прибутку, якщо вони мають на це право відповідно до умов договору [3, С. 39].

На думку Беккіна Р.І., ідея ісламського страхування близька до принципів організації товариств взаємного страхування (ОВС) − учасники в такафул-компанії розглядаються в якості її співвласників. Такафул-компанії можуть існувати також у вигляді акціонерних товариств. В останньому випадку представник страхувальників має право претендувати на місце в раді директорів [2].

Закордонний ринок ісламського страхування (такафул) розвивається з 1979 року. Щорічний приріст такафул-активів складає більше 25%. Найкраще “такафул” розвивається в Малайзії, Бахрейні, ОАЕ, Саудівської Аравії, Кувейті, США, Німеччини, Великобританії.

За оцінками експертів у найближчі три роки сектор ісламського страхування “такафул” очікує подвійне зростання, незважаючи на деяке уповільнення розвитку під час фінансової кризи. Враховуючи те, що чверть світового населення сповідує іслам, індустрія “такафулу” має величезний потенціал на майбутнє [5].Введите текст или адрес веб-сайта либо переведите документ.Отмена

Серед науковців вивченням особливостей страхової програми “такафул” займалися такі провідні науковці як Саймон Арчер, Рифаат Ахмед Абдель Карим і Фолькер Нієнхаус, які досліджували практичні методи впровадження системи страхування “такафул” в ісламських державах, та вивчали можливості пом’якшення тиску шаріатського законодавства на страхові компанії, шляхом створення альтернативних моделей страхування “такафул”.

Крім вищезгаданих науковців проблемами вивчення особливостей “такафулу” займалися також казахські науковці Сигаєв Е.Х., Жаженова Г.И. та Егізеков О.М., які вивчали альтернативні моделі страхування “такафул” для запровадження їх в Казахстані.

У зв’язку з цим, в даній статті розглядаються матеріали по характерним особливостям ісламського страхування і перспективам його розвитку в Казахстані, для впровадження подібних стандартів в Автономній Республіці Крим, корінний етнос якої – кримські татари – є близькими до Казахстану в релігійно-культурному співвідношенні.

 

2. Моделі ісламського страхування такафулта їх особливості

Тепер розглянемо моделі ісламського страхування “такафул” та їхні особливості. Саймон Арчер, Рифаат Ахмед Абдель Карим і Фолькер Нієнхаус у своїх працях виділяють три основні моделі страхування “такафул”, спираючись на страхові договори, що укладаються між учасниками страхового процесу (Таблиця 1). Це договори “чистий мудараба”, “модифікований мудараба” або “ваккала” та “мудараба-ваккала”, на основі яких і ґрунтуються відповідні моделі [6, C. 31-36].

Однак на сьогодні, в практичній сфері, страхові  компанії, що займаються програмою “такафул”, орієнтуються на малазійські варіанти даних моделей, що були сформовані на основі акту про “такафул” 1984 року [1].

Тому, враховуючи малазійські поправки, виділяють три основні моделі ісламського страхування “такафул” − це кооперативна модель; комерційна модель; агентська модель [3, C. 39].

А тепер детально розглянемо три зазначені моделі ісламського страхування.

1) Кооперативна модель. Спочатку ісламське страхування розроблялося мусульманськими економістами як кооперативна модель, що спиралася на братерство і взаємодопомогу − на противагу західному страхуванню, комерційному за своєю суттю. Перші ісламські страхові компанії в світі, як вже зазначалося вище, були засновані в Судані та ОАЕ в 1979 р., та намагалися дотримуватися цього принципу.

У постанові “Про страхування та перестрахування” Ради Ісламської академії правознавства (фикха) в Джидді (Саудівська Аравія), зокрема, стверджувалося, що практика традиційних комерційних страхових компаній не відповідає шаріату, і тому всі мусульманські країни повинні створювати організації кооперативного страхування і перестрахування [4].

В остаточній редакції Постанова Ради академії була видана в 1985 р. З тих пір в світі з’явилося чимало ісламських страхових компаній, проте в тих країнах, де поки що немає можливості для створення такафул-компаній, використовуються можливості кооперативного страхування. Так, наприклад, шведський страховик Folksam в 2004 р. запропонував мусульманам Швеції спеціальну кооперативну програму, яка не суперечить шаріату.

В основі відносин оператора та учасників в кооперативній моделі ісламського страхування лежить класичний договір “мудараба” − т.зв. “чистий мудараба”. Чистий мудараба більшою мірою підходить для сімейного такафулу (особистого страхування), ніж для загального страхування (майнового страхування). Такафул-оператор управляє коштами учасників, при цьому учасники мають право на 100 % надлишку. Прибуток від інвестування надлишку ділиться в обумовлених частках між оператором та учасниками. До розподілу обумовленої частки прибутку між учасниками компанія не може проводити будь-які відрахування. Всі витрати підприємства погашаються з її частки прибутку (Рис.1).

Кооперативна модель була спочатку взята за основу в Судані та Саудівської Аравії, однак далеко не всі страховики, навіть у цих країнах, готові миритися з роллю товариств взаємного страхування. Як різновид кооперативної моделі розглядається т.зв. безприбуткове страхування, де такафул-оператор виступає в ролі скарбника фонду сплачених учасниками внесків. Дані кошти не інвестуються і використовуються для виплат учасникам при настанні страхового випадку [3, C. 40].

З часом мусульманському світі стала розвиватися інша модель − комерційна.

2) Комерційна модель набула поширення насамперед у Малайзії [1].

В роботах деяких авторів комерційна модель відома як мудараба. Дана назва не зовсім підходить для зазначеної моделі, оскільки механізм мудараба може використовуватися не тільки в комерційній, а й в агентській моделі при інвестуванні сплачених учасниками внесків.

У комерційній моделі знайшов застосування інший різновид мудараби − модифікована мудараба − принаймні в загальному такафулі. В сімейному такафулі може застосовуватися модель чистої мудараби. На відміну від кооперативної моделі, в комерційній між оператором та учасниками в обумовлених пропорціях ділиться не тільки прибуток, але і надлишок [7].

Слід розрізняти прибуток і надлишок. Останній являє собою перевищення загальної кількості зібраних протягом фінансового періоду внесків над загальною кількістю страхових виплат, здійснених протягом зазначеного періоду, а також виплат по перестрахуванню і після вирахування витрат зі змінами технічних резервів. Відповідно, збитки також розподіляються між сторонами. При цьому перш, ніж розділити надлишок з учасниками, оператор віднімає з нього понесені ним витрати (Рис. 2). Деякі мусульманські правознавці вважають, що відрахування витрат до розподілу прибутку й надлишку між учасниками та оператором суперечить духу договору мудараба [5].

На думку ряду дослідників, комерційна модель більш конкурентоспроможна порівняно з іншими моделями. Разом з тим не слід думати, що комерційна модель заснована виключно на мударабі. У комерційній моделі можуть також використовуватися елементи агентської моделі, а в агентській − комерційної.

3) Агентська модель названа так тому, що в її основі лежить однойменний договір.

Страхова компанія виступає по-відношенню до учасників як агент. У агентської моделі оператор отримує від учасників фіксовану суму (комісію), яка покриває понесені ним операційні витрати і стягується з внесків учасників. На відміну від комерційної моделі, в агентській учасники несуть всі ризики. Наприклад, якщо сума страхових виплат перевищить суму страхових внесків, сплачених учасниками, то останні зобов’язані компенсувати різницю шляхом додаткових платежів. Разом з тим оператор не претендує на надлишок, який належить учасникам. Отриманий прибуток розподіляється між компанією (її акціонерами) і тими учасниками, які протягом дії договору не пред’являли вимог з відшкодування збитку. У більшості такафул-компаній діє саме таке правило.

Проте можливі й інші варіанти:

а) коли всі учасники мають право на надлишок, незалежно від вимог з відшкодування;

б) коли кожен учасник може претендувати на надлишок, якщо відшкодування не перевищило суми сплачених ним внесків.

Таким чином, за загальним правилом в агентській моделі у відносинах між оператором та учасниками використовується договір Вакала (агентський договір), а при інвестуванні внесків учасників оператор може скористатися механізмом мудараба. Оператор може також вдатися до будь-якого іншого дозволеному шаріатом способу інвестування.

Стосовно страхових агентів, то до їхніх послуг вдаються і в комерційній, і в агентській моделях. Разом з тим у відносинах між страховою компанією і агентами в традиційному та ісламському страхуванні спостерігаються деякі відмінності. В традиційному страхуванні агент отримує винагороду у вигляді відсотка від сплачених страхувальником внесків (Рис. 3).

На думку шаріатських наглядових рад при ісламських страхових компаніях, така схема винагороди агента несправедлива. Оскільки агент є представником компанії, то він повинен отримувати фіксовану зарплату [5].

Всі три моделі ісламського страхування мають модифікації. Так, наприклад, деякі дослідники пропонують використовувати в агентській моделі можливості такого інституту, як вакф. Вакф − майно, право власності на яке за волевиявленням засновника вакфа − вакіф − обмежена користуванням всім або частиною доходу або продукту (Рис. 4). Майно, що надається в вакф (маукуф), перестає бути власністю дарувальника, але не стає власністю того, кому подаровано, дію права власності тут фактично призупиняється [4].

 

3. Висновки та рекомендації

Дослідивши особливості ісламського страхування “такафул”, і розглянувши моделі даного виду страхування, автор статті прийшов до висновку, що найпоширенішими серед них є: кооперативна модель; комерційна модель; агентська модель.

Дану типологію в практичному варіанті найкраще відобразили Сигаєв Е.Х., Жаженова Г.И. та Егізеков О.М. Їхні напрацювання були орієнтовані на досвід Малайзії, з подальшим впровадженням даних моделей в Казахстані.

Крім того проаналізовано і взято до уваги теоретичні напрацювання відомих науковців Саймона Арчер, Рифаата Ахмеда Абдель Карима і Фолькера Нієнхауса.

На сьогодні однією з найкраще адаптованих до шаріату моделей ісламського соціального страхування є кооперативна модель. Вона підходить як для сімейного, так і для загального страхування мусульман. Договір “чистий мудараба” враховує всі потреби й побажання ісламського духовенства, і унеможливлює спекуляції та махінації зі сторони страхової компанії. Умови надання страхових послуг є рівними для всіх.

Схвальні рекомендації має і комерційна модель, яка, на відміну від кооперативної, передбачає добровільну (за бажанням) агентську нагороду такафул-оператору, однак за висновками мусульманських правознавців, через відрахування витрат до розподілу прибутку й надлишку між учасниками та оператором, дана модель суперечить принципам договору мудараба.

Найменш підходящою ісламською моделлю для страхування “такафул” є агентська модель. Дана модель передбачає обов’язкову винагороду такафул-оператору, але на думку шаріатських наглядових рад при ісламських страхових компанях, така схема винагороди агента несправедлива, оскільки агент є представником компанії, і він повинен отримувати фіксовану зарплату. Тому така модель страхування може бути рекомендована лише для тих держав, де світські закони повністю домінують над шаріатом (Албанія).

Для кримськотатарської громади найкраще підійшла б кооперативна модель страхування, оскільки значна частина кримських татар дотримуються консервативних релігійних поглядів. Але представникам громади з ліберальними релігійними поглядами, також рекомендована і комерційна модель страхування, оскільки вона є адаптованою до потреб ліберальних мусульман. Агентську модель страхування автор статті кримськотатарській громаді використовувати не рекомендує, тому що вона суперечить деяким нормам шаріату, що в майбутньому може стати причиною конфлікту між страховими інвесторами та операторами страхових компаній, які використовують дану модель страхування.

Таблиця 1 [6, C. 74-75]

 

 

 

Таблиця 2 [6, C. 29]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Модель управління – “Чиста мудараба” −

 “Модифікована мудараба” [3, С. 40]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Модель управління − “Вакала” − “Модифікована Вакала” [3, С. 41]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.  Модель управління  “Вакала – Мудараба” [3, С. 41]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Модель управління  “Вакф” [3, С. 42]

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

1. Акт «Такафул від 1984» від 31 грудня 1984 року № 312: [Електрон. ресурс] — Режим доступу: http://www.worldislamlaw.ru/archives/752

2. Беккин Р.И. Исламские финансовые институты и инструменты в мусульманских и немусульманских странах: особенности и перспективы развития: Автореф. дис. … д-ра экон. наук: Спец. 08.00.14 / Ин–т Африки Рос. акад. наук. – М., 2009. – 50 с.: [Электр. ресурс] − Режим доступа: http://dissers.ru/avtoreferati-dissertatsii-ekonomika/a649.php

3. Жаженова Г.И., Егизеков О.М. Исламская модель страхования: теории и возможности использования в Казахстане / Г.И. Жаженова, О.М. Егизеков // Вестник Семипалатинского государственного университета им. Шакарима.  −  2011. − № 3(55). −  С.38-43

4. Постановление № 9 (9/2) “О страховании и перестраховании” од 22-28 декабря 1985 г // Совет Исламской академии правоведения при Организации Исламская Конференция: [Электр. ресурс] − Режим доступа:  http://www.be5.biz/ekonomika1/r2010/01487.htm

5. Сигаев Е.Х. Особенности исламского страхования и перспективы развития в Казахстане / Е.Х. Сигаев  // Международный экономический форум Института экономики и права Ивана Кушнира. – 2012: [Электр. ресурс] − Режим доступа: http://www.be5.biz/ekonomika1/r2010/01487.htm

6. Такафул. Исламское страхование. Концепция и вопросы нормативно правового регулирования / под редакцией Саймона Арчера, Рифаата Ахмеда Абдель Карима и Фолькера Ниенхауса / пер. с англ. − М.В. Панасюк, Е.М.Пудовик, А.С.Андронова. − Казань – 2012. – 409 c.

7. Mohammad Burhan Arbouna. The Contractual Features and Mechanisms of Takaful (Islamic Insurance) Operation // 1st Saudi International Takaful Forum. Forum Papers: [Электр. ресурс] − Режим доступа: www.baj.com.sa/sitf.htm

banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ