Рискософия, страхование, культура
просмотров 1 334 ,

Береснева К.О. Порівняння можливостей, переваг та ризиків накопичення пенсій через банківський депозит та поліс страхування життя



 Береснева К.О. Порівняння можливостей, переваг та ризиків накопичення пенсій через банківський депозит та поліс страхування життя

 

У статті було розглянуто структуру сучасної пенсійної системи України та накопичення пенсій через банківський депозит та поліс страхування життя.

Досліджено ступінь залучення банків та страхових компаній у системі пенсійного забезпечення України. Також були проаналізовані переваги та ризики сучасної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Ключові слова: недержавне пенсійне забезпечення, недержавний пенсійний фонд, банк, страхова компанія, Пенсійна система України, довічна пенсія, пенсійний депозит.

Постановка проблеми. Сьогодні, у всьому світі, найрозвинутіші країни роблять основну ставку своєї економіки на соціальне забезпечення. Проте, сучасна економічна ситуація в Україні перебуває у стані занепаду, а тому не може забезпечити високий рівень життя усім верствам населення, а особливо людям пенсійного віку. Ні для кого не є секретом, що розмір пенсії у 949 грн. не може покрити усіх, необхідних кожній людині, витрат.

Хоча і у 2004 році відбулося реформування пенсійної системи, а саме впровадження трирівневої структури пенсійної системи, її третій рівень(недержавне пенсійне забезпечення) в Україні не набув популярності, а тому не діє неефективно.

Таким чином, постає питанні із впровадження та популяризації НПЗ серед громадян України.

Мета статті. Дослідити особливості участі страхових компаній та банків у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Виклад основного матеріалу. Система пенсійного забезпечення в Україні, на сьогоднішній день, перебуває на перехідній стадії. Останніми роками, українська економіка неспроможна забезпечити достатній рівень виплат пенсіонерам. Адже сьогодні, згідно із законом України, мінімальний розмір пенсії у 2014 році становить 949 гривень.

Організація пенсійного забезпечення, яке відповідає сучасним вимогам ринкової економіки – задача, яку необхідно вирішити для підвищення рівня соціального забезпечення в Україні. У розвинутих країнах пенсійне обслуговування охоплює три рівні, а саме:

1) солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

2)  накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

3)  система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ). [4]

Така будова пенсійного обслуговування має сприяти забезпеченню достойного прожиткового мінімуму всім громадянам пенсійного віку, а також впровадження таких інструментів та методів, за допомогою яких можна заощаджувати грошові кошти на старість.

Проте, третій рівень НПЗ не є таким популярним, як у країнах Європи та світу. Тому постає проблема із його ефективного впровадження та популяризації серед громадян України.

На третьому рівня НПЗ, крім недержавних пенсійних фондів діють Страхові організації, які у своїй роботі застосовують договори страхування довічної пенсії, банківські установи, що надають можливість накопичення пенсій на пенсійних депозитних рахунків.

Страхові організації здійснюють НПЗ через укладання договорів страхування довічної пенсії або страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду.

Пенсійне страхування передбачає, що страхова організація здійснює застрахованій особі виплати, які пов’язані з виходом на пенсію або віком, установленим у договорі страхування.

Страхові компанії ведуть свою діяльність лише в межах ліцензій, які видаються окремо на кожен вид страхування. Проте, згідно з Законом України «Про страхування» видача ліцензій на пенсійне страхування не передбачається.

Якщо в договорі передбачені регулярні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язково необхідно зазначити в договорі страхування ризику смерті застрахованої особи в період між початком дії договору та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат [1].

Отже, Закон України «Про страхування» визначає страхування довічної пенсії пов`язуючи його із страхуванням життя. Проте, договір страхування довічної пенсій в рамках НПЗ має деякі розбіжності та відмінності із договором страхування довічної пенсії в рамках Закону «Про страхування». Тому, через таку плутанину, виникає  ряд ризиків, а саме:

—         недобросовісні страхові компанії мають можливість не виконати своїх зобов’язань, спираючись на плутанину у Законах України, тобто з`являється ризик невиконання договору довічної пенсії;

—         у клієнтів страхових компаній відсутня можливість зміни пенсійної схеми, так як її регулюють самі страхові організації, які можуть накласти штраф на свого клієнта.

Іншим суб`єктом НПЗ є банківські установи, що здійснюють пенсійне обслуговування шляхом укладання договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощадження у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогодні ця сума складає 150 000 грн. разом із відсотками;

Проте, згідно із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», суб’єктами НПЗ визнаються банківські установи, що уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень. Дане положення створює низку ризиків для самих же банківських установ, адже ряд статей передбачають відкриття пенсійного депозитного рахунку в банку після передачі пенсійних коштів із недержавного пенсійного фонду. Це може розглядатись так, що банки можуть займатися страховим бізнесом та пропонувати схеми пенсійного страхування, що суперечить усім Законам України. [3]

У високо-розвинутих країнах, страхові компанії є повноцінними учасниками системи НПЗ. Тому, на мою думку, слід розширити та законодавчо врегулювати ступінь участі страховиків в НПЗ. Також, необхідно внести зміни до Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про страхування» та до низки інших нормативно-правових актів, що надасть певні гарантії отримання пенсійних виплат в майбутньому та унеможливить шахрайські схеми та недотримання своїх зобов`язань недобросовісним страховим компаніям.

Висновки. Таким чином, на сьогодні право здійснювати повний цикл недержавного пенсійного забезпечення мають лише недержавні пенсійні фонди. Надання такого права страховим організаціям потребує зміни деяких нормативних актів та законів, що регулюють дану сферу.

Також, необхідно здійснювати популяризацію системи НПЗ серед громадян України та проводити таку політику, яка б підвищила ступінь довіри до страхових компаній та банків.

 

Література

  1. Про страхування : закон України від 07.03.1996, № 85/96–ВР.
  2. Про банки і банківську діяльність : закон України від 07.12.2000р., № 2121-III.
  3. Про недержавне пенсійне забезпечення : Закон України від 09.07.2003, № 1057-IV.
  4. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг : навч. посіб. / С.В.Науменкова, С.В. Міщенко. — К.: Знання, 2010. — 532 с.
banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ