Рискософия, страхование, культура
просмотров 2 415 ,

Проблеми прямого врегулювання на ринку ОСАЦВ та можливості їх вирішення з залученням закордонного досвіду



Проблеми прямого врегулювання на ринку ОСАЦВ та можливості їх вирішення з залученням закордонного досвіду

Актуальність. Зараз будь-якому водієві фактично все одно де купити поліс ОСАГО в Україні, і наскільки надійна страхова компанія, нікого не хвилює. Адже в разі настання страхової події виплату по збитку одержує не власник поліса, а потерпілий учасник ДТП. Деякі страхові компанії не особливо турбуються про якісне врегулювання, тому потерпілий, як правило, — не є їхнім клієнтом.
Завдяки системі прямого врегулювання страхувальнику потрібно буде змінити свій підхід до вибору страхової компанії. Коли він стане звертати увагу на надійність страховика і якість його роботи з врегулювання збитків, на ринку стане менше недобросовісних і непрофесійних компаній.

Метою статті є дослідження проблем врегулювання на ринку ОСАЦВ та пошук ляхів їх вирішення з залученням закордонного досвіду.

Виклад матеріалу.

1. Поняття прямого врегулювання ОСАЦВ.

2. МТСБУ ( моторне транспортне страхове бюро в Українi) Впровадження системи прямого врегулювання в МТСБУ.

3. Поняття суброгацii , регресу у страхуваннi.

4. Введення прямого регулювання закордоном.

5. Мiнуси поточноi системи, плюси при майбутньому впровадженнi прямого врегулювання в Украiнi.

Висновок

 Список використаної літератури

1.Поняття прямого врегулювання ОСАЦВ.

Пряме врегулювання, перш за все, передбачає врегулювання страхових випадків по відношенню до збитків, нанесених власнику полісу ОСЦПВ як потерпілому тим страховиком, що уклав договір страхування його ж відповідальності. Тобто, на відміну від звичайного для українського страхового ринку процесу, власник полісу ОСЦПВ як потерпілий звертається до «свого» страховика, який продав йому цю послугу. Страховик же, в свою чергу, отримає компенсацію від страховика відповідальності винуватця в настанні події.( Схематично цей процес поданий на малюнку.) Але для прямого врегулювання обов’язкові три критерії:  два автомобіля або більше, які беруть участь в ДТП; пошкодження лише майна; водії мають поліси ОСЦПВ.  Лише в цьому випадку постраждалій стороні виплатять компенсацію за заподіяне ушкодження. Кліринговий центр, дозволить страховій компанії потерпілого, отримати суму збитку від страхової компанії винуватця, після чого, сума збитку, вся або частково, виплачується постраждалій стороні ДТП.

sh1

 

2. МТСБУ ( моторне транспортне страхове бюро в Українi) Впровадження системи прямого врегулювання в МТСБУ.

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Членство страховиків у МТСБУ є обов’язковою умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Моторне бюро обіцяє, що з 1 лютого 2016 року платити за збиток в ДТП будуть ті компанії, в яких застраховані автовласники.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) відзвітувало про виконану роботу за останній час. Зокрема, у ньому говориться, що з початку 2015 року в Бюро почалася робота з впровадження системи прямого врегулювання. Така система успішно функціонує в ряді європейських країн і передбачає врегулювання збитків по страхуванню автоцивільної відповідальності, при якому страховик за полісом відповідальності регулює шкоду, заподіяну своєму клієнтові третьою особою, а потім отримує компенсацію від страховика відповідальності третьої сторони. Впровадження такої системи має вирішити проблему демпінгу та стати передумовою для переходу на вільне ціноутворення цього виду страхування. Заробити система прямого врегулювання в Україні має з 1 лютого 2016 року.
Дирекція МТСБУ також активізувала роботу по впровадженню електронного поліса ОСАЦВ, з допомогою якого страхувальник отримає можливість, без посередників, через Інтернет або в офісі страхової компанії у бездокументарному вигляді, укласти договір страхування. Крім очевидних економічних переваг, пов’язаних з відсутністю витрат на виготовлення бланків, впровадження електронного поліса повинно мінімізувати прояви страхового шахрайства для незаконного отримання страхового відшкодування, у тому числі, шляхом укладення договорів страхування «заднім числом». Позитивним чинником підвищення якості здійснення ОСЦПВВНТЗ за внутрішніми договорами стало досудове розгляд МТСБУ скарг на дії та рішення страховиків, незважаючи на те, що законодавством такі повноваження МТСБУ не належить. Завдяки сприянню МТСБУ за зверненнями, отриманими від потерпілих осіб та страхувальників, страховими компаніями було здійснено виплати майже по 50% скарг, що надійшли в МТСБУ протягом 2014 року.

При переході на пряме врегулювання МТСБУ хоче застосувати бельгійський досвід, який полягає у відсутності заздалегідь відомих фіксованих сум. В ході проведення кожної розрахункової сесії страховика буде визначатися конкретна сума виплат.
Сьогодні виплати по життю і здоров’ю не перевищують 5%. У Європі, наприклад, у структурі виплат за автоцивільної відповідальності: 40% припадає на майнові виплати (по «залізу») і 60% — на життя і здоров’я. В Україні ж ситуація навпаки: виплати по залізу — 95%, по життю і здоров’ю — 5%.

Що стосується лімітів відповідальності, то в Європі вони 1 млн. Євро для автомобіля, 5 млн. Євро — по життю і здоров’ю. 

3. Поняття суброгацii , регресу у страхуваннi.

Суброгація — один із правових засобів, що стосовно до страхування покликано служити реалізації принципів невідворотності відповідальності й повноти відшкодування шкоди.

Регрес у страхуванні – право страховика висувати претензії сторони, винної в заподіянні збитку об’єкту страхування, що призвело до настання страхового випадку.

Незважаючи на те, що обидва правові інститути – регрес і суброгація – є різновидами права вимоги, вони не є тотожним поняттями, оскільки при суброгації відбувається зміна активного суб’єкта зі збереженням самого зобов’язання, тобто суброгацію можна розглядати як різновид сингулярного правонаступництва у страхуванні, а при регресі одне зобов’язання  замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування, а правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) і ст. 27 Закону України «Про страхування»; ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначає право зворотної вимоги (регресу), а право на подання регресного позову передбачено ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При регресі страховик вправі задовольнити свою вимогу в повному обсязі, а у порядку суброгації страховик має право вимагати від особи, відповідальної за збитки, відшкодування суми в межах фактичних витрат. Крім того, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як положення ст. 993 ЦК України застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Перебіг строку позовної давності при суброгації починається не з моменту виплати страхового відшкодування, а з моменту виникнення страхового випадку, адже відповідно до ст. 262 ЦК України зміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. У той час, як відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.

У судовій практиці також зустрічаються випадки змішування понять регресу та суброгації. Так, в ухвалі від 17.04.2013 по справі № 6-1753св13, якою рішення попередніх двох інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий спеціалізований суд розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що суд першої інстанції, визначившись вірно з характером спірних правовідносин, а саме, що позовні вимоги ґрунтуються на суброгації, безпідставно застосував норми матеріального права, які передбачають стягнення збитків в порядку регресу. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.04.2013 по справі № 6-4655св13 було звернуто увагу, що, розглядаючи зазначені справи суди мають встановити, які правовідносини виникли між сторонами спору: чи заявлено позов з підстав регресу до винної особи, або з підстав суброгації, т.б. переходу права вимоги до страховика. Від встановлення зазначених обставин та правовідносин залежить строки пред’явлення позову та сума відшкодування. На зазначені положення законодавства суди уваги не звернули та належну оцінку їм не надали та фактичні обставини щодо правовідносин, які виникли між сторонами та їх прав і обов’язків не встановили, застосували до правовідносин ст. 1191 ЦК України помилково.

Таким чином, суброгація і регрес мають різний режим правового регулювання, а застосування тієї чи іншої правової норми в обґрунтування позовних вимог впливає на обчислення строку позовної давності та на визначення суми відшкодування.

 

4.Введення прямого регулювання закордоном.

Після введення прямого регулювання на французькому страховому ринку можна констатувати такі досягнення:

—         Повна відсутність судових розглядів за випадками матеріальної шкоди внаслідок ДТП;

—         Лише 150 з 1,6 мільйонів щорічно врегульованих збитків з відшкодування матеріальної шкоди розглядаються арбітражною комісією при повній відсутності прямих спорів між страховиками;

—         Споживачі задоволені якістю страхового сервісу;

—         Керівні органи Європейської спілки не вважають угоди про пряме врегулювання перепоною для конкуренції на страхових ринках, оскільки переваги для споживача є більш вагомими;

—         Терміни відшкодування та витрати страховиків значно скоротились.

До цих здобутків слід також додати, що у французького страхового ринку з’явилися риси, які, на жаль, досі не притаманні українському:стабільні клієнтські бази страховиків(в середньому, менше 12%клієнтів переходять в інші компанії), відсутність проблем з реалізацією  права регресу в моторному страхування одних страховиків до інших та взагалі завдяки повному охопленню страхуванням ОСЦПВ, що також дозволяє страховикам значно скоротити свої видатки.

За бельгійської системи страховик винуватця ДТП буде перераховувати в клірингову систему РСА всю суму збитку, а не «фікс», як раніше. Фіксованими сумами розрахунки будуть проводитися тільки зі страховиком потерпілого. Однак розмір «фікса» залежатиме від діапазону, у який потрапив збиток. Розмір діапазонів (їх буде два або три) визначатиметься випадковим чином, а «фікс» — обчислюватися як середнє арифметичне виплат, що потрапили у відповідний діапазон. В результаті розмір «фікса», який отримає страховик потерпілого, буде непередбачуваний.

Очікується, що непередбачуваність розміру отримуваного страховиком потерпілого «фікса» позбавить страховиків стимулу займатися селекцією збитків і занижувати виплати потерпілим. Наявність же діапазонів виплат має зняти проблему відмінностей у застрахованих автопарках. 

5. Мiнуси поточноi системи, плюси при майбутньому впровадженнi прямого врегулювання в Украiнi.

Як аргумент для підвищення вартості ОСАЦВ страховики називають невідповідність узятих на себе ризиків і теперішньої ціни полісів. Структура українського автопарку така, що в ній переважають автомобілі закордонного виробництва, запчастини до яких доводиться купувати за валюту. Природно, при стрибках курсу зростає вартість імпортованих запчастин, а заодно — і ціна ремонту.

image001

Другим чинником, стало прийняття нової методики експертизи оцінки збитку у сегменті колісних транспортних засобів, яка, по суті, скасувала врахування зносу для ТЗ із терміном експлуатації до семи років включно (якщо це ТЗ виробництва не країн СНД), тоді як раніше цей термін становив до двох років. Тобто ця норма збільшила обсяг виплат відшкодувань збитків.

За словами страховиків, масових розорень їм вдалося уникнути тільки завдяки істотному підвищенню штрафних санкцій за порушення правил дорожнього руху, що поліпшило ситуацію з аварійністю на дорогах і знизило кількість ДТП. Тільки завдяки цьому, стверджують у СК, вдалося стримати і зростання обсягів відшкодувань клієнтам. Утім, тут страховики явно лукавлять. Зростання обсягів відшкодувань чимало СК стримували штучно, вишукуючи різні можливості та правові лазівки для зволікання виплат чи попросту відмов оплачувати поліси. В умовах фінансової кризи це перетворилося на стійку тенденцію і серйозно підірвало довіру населення до вітчизняних страховиків.

В умовах низького контролю Держфінпослуг за СК більшість їх не чекають від нововведень нічого доброго. Під великим сумнівом і реальність та правомірність розрахунків тарифів і коригувальних коефіцієнтів. Тим паче що самі розрахунки й вихідна інформація старанно приховуються як СК, так і чиновниками Держфінпослуг.

Плюси прямого врегулювання збитків по ОСЦВП, полягають в тому , що власник автомобіля, може сам вибирати собі надійну страхову компанію, зменшуючи ризик залишитися при ДТП без відшкодування збитку.При ДТП, постраждала сторона, на даний момент, стикається із страховою компанією, про яку нічого не знає , ризикуючи отримати занижену суму за збиток і додаткову паперову тяганину.

Переваги від впровадження прямого врегулювання:
— Підвищення рівня та оперативності контролю платоспроможності страхових компаній;
— Скорочення рівня скарг на страхові компанії;
— Скорочення середнього терміну врегулювання страхових випадків;
— Зменшення рівня страхового шахрайства;
— Скорочення витрат на ведення справи;
— Зменшення судових позовів (і судових витрат)
— Зміцнення довіри між страховими компаніями
Впровадження прямого врегулювання, крім оптимізації процесу врегулювання збитків, покликане підвищити рівень довіри споживачів до страхових послуг, що є одним з ключових і пріоритетних завдань МТСБУ. | Форіншурер

Висновок.

При впровадженні прямого врегулювання страхувальники зможуть вибирати страхову компанію, виходячи з якості сервісу і надійності, оскільки саме ця страхова компанія буде регулювати їхні збитки. Страхові компанії будуть зацікавлені інвестувати в сервіс і прагнути швидше виплатити відшкодування своїм клієнтам щоб отримати автоматичне відшкодування за допомогою клірингової схеми, оскільки затягування виплат втратить будь-яку фінансову доцільність.

У наслідку, вважають в МТСБУ, проблема демпінгу поступово зникне, оскільки ціна перестане бути єдиним критерієм при прийнятті клієнтом рішення про придбання поліса. Надалі це створить передумови для переходу на вільне ціноутворення.

Список використаної літератури

1. Корнилюк Р. Автострахування-2010: криза прозорості / Р. Корнилюк // Финансовые рынки и ценные бумаги. — 2014. — № 9. — С. 16-19.

2.http://forinsurer.com

3. Ляшенко Н.В. Аналіз сучасного стану та тенденції розвитку ринку автотранспортного страхування в Україні / Н.В. Ляшенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 2012. — вип. 22, ч.ІІ. – 1-7

4. http://www.asn-news.ru/news/38551

5. Мухіна О.В. Страховий ринок України: стан та проблеми розвитку / О.В. Мухіна // Інвестиції: Практика та досвід. — 2013. — № 3. — С. 50-52.

6.http://www.express-insurance.com.ua/

7. Онищенко Н.В. Методи регулювання ринку транспортного страхування України // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць. – Вип. 10. — К.: НАУ. – 2013. – С. 108-114.

http://info.dedal.ua/files/nashi_news/Mezhebitskyi_fin_yslygi_2010.pdf

8. Позднякова Л.О. Проблеми розвитку страхового ринку України і шляхи їх розв’язання в сучасних умовах /Л.О. Позднякова // Актуальні проблеми економіки. — 2013. — № 6. — С. 250-254.

9. Сіліна Г.С. Ринок автострахування України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх розв’язання в сучасних умовах  //  Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка»: Збірник наукових праць.  — Вип. 4(3) – Дніпропетровськ  —  2014. – С. 49-54.

10. Юридична газета, 25 червня 2013 року, № 26, С. 28

 

 

banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ