Рискософия, страхование, культура
просмотров 164 ,

Прилуцька А.Є. Страхування терроризму



 

СТРАХУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ РИЗИКІВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

 

Анотація. В статті розглянуто світовий досвід щодо страхування ризиків тероризму. Сформовані особливості моделей страхування у різних країнах та виділені проблеми, що стоять перед учасниками страхового ринку для оцінки ризиків тероризму. Проаналізовано та ідентифіковано проблеми страхування та перестрахування ризиків тероризму в Україні, запропоновані напрямки їх вирішення.

Ключові слова: страхування, ризик, страхування і перестрахування ризиків, тероризм, терористичний акт, ризик тероризму, страховий ринок.

Abstract. In the article considers the world experience of terrorism risk insurance. Dertermines the peculiarities of insurance models in different countries, highlights the problems facing the participants of the insurance market for assessing the risks of terrorism. Analyzes and identifies the problems of insurance and reinsurance of the risks of terrorism in Ukraine and proposes the directions of their solution.

Key words: insurance, risk, insurance and reinsurance of risks, terrorism, terrorist act, risk of terrorism, insurance market.

Постановка проблеми. Досить актуальна тема страхування ризиків тероризму, як з практичної, так і з теоретичної точок зору.
На сьогоднішній день тероризм являє собою одну з найбільш важливих проблем суспільного розвитку не тільки на рівні внутрішньодержавних відносин, а й на світовому рівні, іншими словами, проблему глобального масштабу. Про цей факт і негативний вплив тероризму на життя соціуму говорить число скоєних за останні роки терористичних актів та кількість загиблих при цьому людей. Хвиля терористичних актів, що прокотилася останніми місяцями по всьому світу, не залишила байдужим нікого. Громадяни більшості країн не можуть почуватися в безпеці, прямим підтвердженням того є вибухи в Парижі, Брюсселі та Манчестері — здавалося б, досить захищених містах. У зв’язку з цим страховики висувають ініціативу обов’язкового страхування від ризиків тероризму і диверсій.

Виклад основних результатів дослідження. Починаючи з 11 вересня 2001 року після всесвітньовідомих подій у Сполучених Штатах міжнародний тероризм почав розглядатися як особливий страховий ризик. Цей випадок ознаменував закінчення епохи страхування від тероризму  майна та особистих ризиків за замовчуванням, коли укладаючи страховий договір страхувальник автоматично отримував відшкодування збитків включаючи і від цих подій. Тобто, після того світовий страховий ринок збитки “тероризму або заходів щодо його запобігання” виключив із покриттів, що раніше забезпечувались на засадах “all risks”.

У контексті сучасного страхування під терористичним актом прийнято розглядати вчинення дії або комплексу дій з активним застосуванням сили або насильства особою або групою осіб. При цьому важливо розуміти, що дія розцінюється як терористичний акт не залежно від того відбувається він однією людиною або від імені когось або спільно з організованою групою в політичних, релігійних або ідеологічних цілях, що включають намір зробити безпосередній вплив на органи державного управління і / або для залякування населення.

Крім цього, необхідно зазначити, що страховий захист від терористичних актів переважно купують: підприємства роздрібної торгівлі, торгові мережі, супермаркети; готелі, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати; банки, кредитні та фінансові установи; власники об’єктів інфраструктури, таких як аеропорти, вокзали, морські порти, залізниці, складські комплекси, логістичні центри і т.д.

Ризик тероризму в корені відрізняється від традиційних (або як часто називають страховики – стандартних) ризиків, що і викликає складність його страхування. Страхові події (збитки) мають бути випадковими з огляду на час події, її місце та ступінь руйнівності. Оскільки акт тероризму визначається як навмисна дія, то ризик тероризму не має вищезгаданих характеристик. До того ж варто відмітити, що на сьогодні не існує точних методів оцінки ймовірності настання акту тероризму і, відповідно, застосування стандартних методик для страхування такого ризику неможливе. Тому держави змушені вживати активних заходів для того, щоб виключити дестабілізацію ситуації на страховому ринку.

Спрогнозувати і оцінити ризик терористичного акту дуже важко: для цього необхідно володіти повною інформацією, засобами її аналізу і на основі цього створювати моделі. Складність пов’язана з відсутністю достовірних статистичних даних, конфіденційністю оперативної інформації, відмінністю методик, відсутністю робочих моделей, неможливістю передбачити повторення реалізації ризикових ситуацій, невизначеністю потенційних збитків. Досить складно оцінити вартість страхування від таких актів в грошовій формі, так як можливість їх повторення вельми сумнівна, а потенційні збитки характеризуються невизначеністю.

Як показує світова історія національні антитерористичні страхові програми були створенні наступними країнами:

  • до 11.09.2001р.: Іспанія, Ізраїль, ПАР, Бахрейн, Шрі- Ланка, Франція, Намібія, Велика Британія;
  • після 11.09.2001р.: Швейцарія, Індонезія, Росія, Франція (розроблена нова модель), Індія, Німеччина, Австрія, США, Австралія, Нідерланди, Бельгія, Данія.

У світовій практиці застосовується кілька моделей співіснування механізмів компенсації комерційними страховиками і об’єднаннями за участю держави, що залежить від ролі держави в процесі страхування ризиків тероризму. Можна довго розбирати переваги і недоліки кожної моделі, але загальний механізм буде наступним. На певному етапі до компенсації витрат на врегулювання підключається державна підтримка. В основному, вона є додатковою гарантією компенсації, в деяких країнах — навпаки, комерційні страховики при державної та законодавчої підтримки і додатковому фінансуванні компенсують лише частину збитку, а держава бере участь у врегулюванні наслідків всіх інцидентів. Для прикладу в США діє TRIA — система державної підтримки страховиків, що відшкодовують збитки, які виникли в результаті тероризму. Обов’язкові національні програми страхування ризиків тероризму, наприклад, у Франції та Іспанії, забезпечують страхове покриття ризиків для власників страхового поліса. Добровільна програма в Німеччині і підходи з боку приватного сектора в Швейцарії поки не дозволяють переконатися, що власники полісів мають також страхове покриття ризиків тероризму. Однак кожна держава має свої національні особливості.

Особливо хотілося б відмітити успішний досвід обов’язкового страхування від тероризму Франції, яка, на сьогоднішній день, створила найбільш ефективну і комплексну систему даного виду страхування. При організації своєї системи, французи прагнули максимально забезпечити безпеку власних громадян, саме тому, відмітними рисами є:

  • відсутність заздалегідь встановленого мінімального порогу відшкодування збитку, отриманого в ході терористичного акту, так як в межах країни діють необмежені гарантії з боку держави;
  • будь-який страховий поліс, що купується у французьких страховиків, наприклад проти пожежі і збитку, автоматично включає в себе і терористичні ризики. Це є обов’язком страхових компаній [5].

Варто відмітити, що розвиток страхування від тероризму відбувається нерівномірно як на міжнародному, так і на національному рівнях. Якщо говорити про національний рівень, то розвиток антитерористичного страхування прискорено відбувається  в країнах, де рівень потенційної терористичної загрози оцінюється високо.

Однак є ряд країн, в яких небезпека вчинення терористичних нападів на даний момент вважається максимальною. До таких країн зараз належать: Єгипет; Франція; Туніс; Ізраїль; Ірак; Іран; Сирія; Афганістан; Пакистан; Індія; Ємен; Сомалі; Нігерія; Ліван. На думку деяких експертів, висока загроза в: Таїланді; Філіппінах; Австралії; Бельгії; В’єтнамі [6].

Що стосується України, то ризик тероризму зазвичай страхується окремим договором від особистого страхування або страхування майна. Після подій на Донбасі, даний вид страхування користується особливим попитом, а після 2015 року взагалі став трендом.

У 2012р.було оголошено створення Антитерористичного страхового пулу України (АСПУ), для страхування і перестрахування ризиків тероризму та диверсії на території країни, до якого ввійшло 13 страховиків.

На цей час АСПУ ще працює над проведенням актуарних розрахунків у страхуванні під час страхування майна, життя та здоров’я українців від нещасних випадків, спричинених терористичними актами і диверсіями. Українським страховим компаніям для здійснення такого страхування потрібний сильний перестраховий захист та підтримка інших учасників ринку послуг страхування. Для задоволення вищезгаданих потреб українські страховики мають об’єднати свої ресурси. Основним завданням пулу мало стати формування національної ємкості для страхування і перестрахування ризику тероризму, а також розробка консолідованої тарифної політики в галузі антитерористичного страхування й просування цієї специфічної послуги на ринках страхових послуг України [3]. Не менш важливим є контроль за фінансовою стійкістю членів пулу, що має зменшити несприятливі економічні наслідки у разі настання теракту.

В той же час варто підкреслити, що в майбутньому в процесі реалізації реформ, в тому числі у відповідності до положень Угоди про асоціацію України з ЄС, передбачається антитерористичне співробітництво на основі  виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1373 від 2001  р.,  Глобальної контртерористичної стратегії ООН 2006 р. та інших документів  ООН [4],  а  також відповідних міжнародних конвенцій та документів передбачає й лібералізацію послуг фінансового характеру, зокрема страхові та пов’язані зі страхуванням послуги:

  • пряме страхування (зокрема спільне страхування): життя та інші види страхування, наприклад, ризиків, пов’язаних з терористичною діяльністю;
  • перестрахування та ретроцесія;
  • страхове посередництво: брокерські операції та агентські послуги [1].

Висновки та рекомендації. Через зростання кількості терористичних актів країни Західної Європи та США  активізували розвиток різноманітних механізмів захисту від цього небезпечного явища. Зокрема, національні ринки страхових послуг залучившись підтримкою держави та фінансовими ресурсами світового ринку перестрахування створили ефективні механізми захисту від ризиків тероризму. Варто відмітити вдале поєднання державних інтересів та інтересів суб’єктів комерційного страхування, що виступають єдиним фронтом для захисту та покриття збитків від терористичних актів. Якщо перед країнами стоїть необхідність створення власної системи страхування від терористичних актів, саме досвід Франції варто взяти за основу.

Страховий захист від ризиків тероризму в Україні представлений в рамках спеціально створеного страхового пулу (АСПУ). В подальшому робота АСПУ має будуватися за наступними напрямками: створення національної перестрахувальної ємності страхування ризиків тероризму, розробка єдиної тарифікації ризиків тероризму, розробка страхового продукту зі страхування ризиків тероризму,  контроль за фінансовою стійкістю членів пулу.

Досвід зарубіжних країн ставить перед українськими страховиками необхідність розробки механізму страхування та перестрахування від терористичних актів, що має здійснюватися за такими напрямками:

  1. Започаткування проведення обов’язкових розрахунків оцінки цінності людського життя в Україні, зокрема здоров’я та безпеки в контексті терористичних нападів.
  2. Розрахунок імовірності здійснення терористичних нападів та прогнозування масштабів і наслідків такої події на території України в розрізі об’єктів, регіонів тощо.
  3. Вивчення можливості застосування зарубіжного досвіду в організації страхового та перестрахового захисту від ризику “тероризм” за участю українських страхових компаній [2, с.28-29].

Наступним завданням для страхових та перестрахових компаній має стати вдосконалення механізмів страхового захисту від терористичних ризиків, в ому числі розширення покриття, зменшення кількості виключень із покриття, розрахунку страхових тарифів тощо.

 

Література

 

  1. Про ратифікацію “Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом”: Закон України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
  2. Бунчук Н. Н. Проблеми страхування ризиків тероризму в процесі аналізу антитерористичної політики України / Н. Н. Бунчук. // Державне управління: теорія та практика. – 2016. – №1. – С. 21–32.
  3. Портал Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nfp.gov.ua/news/345.htm
  4. Портал Ради Безпеки ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org
  5. Мемориал погибших в Норд–Осте. Книга памяти. Официальный сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nord-ost.org
  6. Страховка от терактов [Електронний ресурс] // Іnsure.travel. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.insure.travel/strakhovka-ot-teraktov
banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ