Рискософия, страхование, культура
просмотров 170 ,

Мостович Ю., Алексейчук А. Передумови для розвитку в Україні взаємного страхування



УДК 368.032.2                                         Мостович Ю., Алексійчук А.

Передумови для розвитку в Україні взаємного страхування

Анотація. У статті розглянуто сутність та основні  принципи функціонування товариств взаємного страхування й страхових кооперативів, здійснено аналіз їх відмінностей від комерційних страхових організацій, проаналізовано зарубіжний досвід організації та функціонування даної некомерційної форми страхового захисту та обґрунтувана перспективність його впровадження в сучасні українські реалії.

Ключові слова: товариство взаємного страхування, підприємницькі ризики, механізм функціонування, страховийфонд, некомерційна форма страхування, комерційна форма страхування.

Предпосылки для развития в Украине взаимного страхования

Аннотация. В статье рассмотрены сущность и основные принципы функционирования обществ взаимного страхования и страховых кооперации- вов, осуществлен анализ их отличий от комерческих страховых организаций, проанализирован зарубежный опыт организации и функционирования данной некоммерческой формы страховой защиты и обоснований перспективность его внедрения в современные украинские реалии .

Ключевые слова: общество взаимного страхования, предпринимательские риски, механизм функционирования, страховой фонд, некомер¬цийна форма страхования, коммерческая форма страхования.

 

Prerequisites for the development of mutual insurance in Ukraine

 

Summary. The article discusses the essence and main principles of the functioning of mutual insurance societies and insurance cooperatives, analyzes their differences from commercial insurance organizations, analyzes the foreign experience of organization and functioning of this non-commercial form of insurance protection and substantiates the prospects of its implementation in contemporary Ukrainian realities. .

 

Key words: mutual insurance company, business risks, mechanism of functioning, insurance fund, non-commercial form of insurance, commercial form of insurance. Актуальність: для сучасної національної економіки характерна нестабільність і висока динамічність зовнішнього середовища. Світова фінансова криза з усією гостротою поставила перед підприємствами проблему виживання та адаптації до нових умов господарювання. Все це негативно впливає на фінансовий стан будь-яких підприємств, які є активними учасниками створення доданої вартості країни, відповідно вони забезпечують збільшення податкових надходжень до державного бюджету, допомагають вирішенню проблеми зайнятості значної кількості населення. Для підтримки фугкціонування підприємств необхідно забезпечення їх ефективним страховим захистом. Проте висока вартість страхових послуг в акціонерних компаніях і нестача фінансових ресурсів у дрібних підприємців не дозволяє їм витрачати кошти на страхування, навіть якщо існує реальна необхідність у цьому. Враховуючи негативні тенденції вітчизняної сфери страхування, актуальним стає вивчення зарубіжного досвіду страхового захисту суб’єктів підприємництва. Важливе місце у цьому процесі займають товариства взаємного страхування, які функціонують в національних страхових системах переважної більшості країн світу. Не тільки науковий, але і практичний інтерес викликає також виявлення перспектив їх застосування в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед наукових доробок вітчизняних науковців майже відсутні роботи, які б у комплексі розкривали теорію і практику взаємного страхування, вітчизняний і міжнародний досвід діяльності взаємних страхових організацій, їхню роль і значення у страховому захисті господарюючих суб’єктів і населення.

Окремі економічні аспекти вищеозначеної проблеми розглянуті в роботах сучасних вчених О.М. Віленчука, С.А. Навроцького, А.О. Пантелеймоненка, П.А. Стрельбіцького [1-4]. Історико-правовий аспект організацій взаємного страхування досліджували А.С. Адамов, В.В. Мачуський, К.М. Твердомед [5-

 

7]. Аналіз наукових статей зазначених авторів показує, що вони розкривають переважно галузевий характер діяльності ТВС.

Об’єкт дослідження – процес організації та функціонування некомерційної форми страхового захисту- товариств взаємного страхування.

Предмет дослідження є сукупність теоретичних, методичних аспектів організації та функціонування товариств взаємного страхування.

Мета роботи – вивчення сутнісної характеристики та основних принципів функціонування товариств взаємного страхування й страхових кооперативів, визначення основних їх відмінностей від  комерційних  страхових організацій, здійснення аналізу зарубіжного досвіду організації та функціонування даної некомерційної форми страхового захисту та обґрунтування перспективності його впровадження в Україні.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі страховий ринок є одним із ключових елементів національної економіки будь-якої країни. На ринку страхування України, за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, станом на вересень 2016 р. функціонувало 323 страхових компанії, переважна більшість з яких є комерційними організаціями [5]. Через певні обставини (відсутність гарантій надійності страховиків, непривабливість умов страхування, низький відсоток виплат та ін.) вони не користуються достатньою довірою у населення, тому лише 3 млн українців мають страхові поліси.

У сучасному світі взаємне страхування як альтернатива комерційному страхуванню набуло статусу міжнародного явища. За оцінками фахівців, товариства взаємного страхування посідають важливе місце на страхових ринках більшості розвинутих країн [1, 25]. Шість із десяти найбільших страхових компаній у світі є товариствами взаємного страхування [2, 150]. Наприклад, з-понад 6000 страхових компаній, що діють у країнах ЄС, 56 % мають взаємні або кооперативні форми, а з філіями їх кількість збільшується до 61 %.

 

Для української практики взаємне страхування не є чимось новим – воно існувало до 1930 р., поки не було законодавчо скасоване. Відродження його пов’язується з прийняттям у 1988 р. Закону «Про кооперацію в СРСР», який дозволяв створювати кооперативні страхові установи та визначати умови, порядок і види страхування [4]. Того ж року на страховому ринку України виникли перші кооперативи, а через два роки – комерційні страхові компанії. У значній мірі цьому сприяла постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо демонополізації народного господарства», де зазначалось, що на страховому ринку можуть діяти конкуруючі між собою державні, взаємні, кооперативні та акціонерні страхові організації [3].

На сучасному етапі можливість здійснення страхової некомерційної діяльності передбачена Законом України «Про страхування», прийнятим 1996 р., який надає право на створення товариств взаємного страхування [3]. Механізм їх функціонування визначений «Тимчасовим положенням про това- риство взаємного страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.02.1997 р. (з доповненням від 28.03.2012 р.)

В Україні основу страхової системи становлять переважно страхові компанії у формі акціонерних товариств. Стратегічним напрямом їхньою підприємницької діяльності є капіталізація, а бізнес-процеси спрямовані на одержання прибутку, який досягається за рахунок включення його елементів у структуру страхового тарифу.

Взаємне страхування є специфічною некомерційною формою організації страхових операцій, при яких страховий фонд створюють на неприбутковій основі.

Взаємне страхування — це взаємний обмін ризиками, при якому не переслідують ціль отримання прибутку. Форма проведення взаємного страхування — товариства взаємного страхування.

Товариства взаємного страхування — організації оригінальні, оскільки їхні клієнти є їхніми власниками: страхувальник, купуючи поліс, стає співвласником страхового товариства, тобто страховиком.

 

Між тим завдяки своїй специфіці ТВС можуть застосовуватися у багатьох сферах страхування. Як свідчить зарубіжний досвід, найсприятливіші умови для їх поширення слід очікувати при страхуванні професійної відповідальності, фермерських господарств, суб’єктів малого підприємництва, коли страхувальники мають однорідні ризики, а їхні страхові інтереси співпадають з потребою у недорогому і надійному захисті.

Як свідчить зарубіжна практика, найчастіше суб’єкти малого бізнесу зацікавлені у таких видах страхування:

  • майновому страхуванні (офісу, активів, товарів) від усіх збитків, включаючи крадіжки і пожежі;
  • страхуванні від вимушеної зупинки підприємницької діяльності;
  • страхуванні підприємницьких ризиків, коли страховим випадком визнається зниження ринкових цін на продукцію малих підприємств, якщо воно призвело до повної або часткової втрати доходу цими підприємствами.

Підприємці розуміють важливість страхування, але у них, як правило, недостатньо вільних коштів і відволікати гроші на оплату страхових послуг означає брати додаткові кредити. У такій ситуації, враховуючи, що ризик виникнення страхового випадку одночасно у кількох підприємців відносно менший, ніж у кожного окремо, їм доцільно створити загальний фонд для відшкодування втрат – товариство взаємного страхування, де відбувається перерозподіл ризиків шляхом солідарної відповідальності. Але  для створення даного виду товариства необхідною умовою є достатній рівень розвитку управлінської свідомості щодо ризиків підприємницької діяльності та рівень розвитку страхової культури країни в цілому.

Страхові операції, що проводять ТВС, за своєю суттю нічим не відрізняються від операцій, здійснюваних комерційними страховиками. Вони теж визначають умови страхування, отримують страхові платежі, формують страхові резерви і здійснюють виплати. Але в ТВС механізм страхування розробляється безпосередньо страхувальниками, тому вони можуть

 

організувати його, орієнтуючись на свої фінансові можливості й професійні потреби.

Товариства взаємного страхування утворюються на добровільній основі за рахунок внесків підприємців з метою захисту їх інтересів (в частині управління ринковим ризиком. Умови страхування і розмір внесків встановлюються самими членами на загальних зборах. Це стосується в першу чергу оцінки страхових випадків, порядку сплати внесків і отри- мання виплати. Гарантом страхових відшкодувань кожному учаснику виступають усі члени товариства спільно [4].

Ключовим питанням при організації товариств взаємного страхування є порядок створення страхового фонду, джерел його формування та розміру, а також розподілу і використання. Економічний механізм функціонування товариств взаємного страхування полягає у тому, що його засновники роблять внески, а коли у когось із членів товариства виникає страховий випадок, виплати йдуть із загальних резервів. Тобто формується свого роду

«каса взаємодопомоги», яка є фінансовою основою для підтримки підприємств з невеликими доходами у форс-мажорних обставинах. Оскільки члени взаємних стра- хових організацій не передбачають отримання прибутку на вкладені кошти, це створює економічні передумови того, що страховий захист вони отримуватимуть за собівартістю. Страховий тариф при взаємному страхуванні полягає тільки із прямих витрат безпосередньо на страховий захист і на ведення справи. Зі структури тарифу виключені прибуток (обов’язковий елемент комерційного страхування), витрати на оцінку ризиків (її члени ТВС здійснюють самостійно), на врегулювання збитків (у випадку нестачі коштів вносяться додаткові внески), низка транзакційних та адміністративних витрат (на рекламу, на пошук нових клієнтів тощо). Отже, страхові внески при взаємному страхуванні значно нижче тих, що пропонуються комерційними страховиками [5].

Розмір страхового фонду в зарубіжній практиці визначається законодавчо, крім невеликих ТВС. В Україні нормативно-правова база взаємного

 

страхування ще не розроблена. Тому члени товариства можуть самі визначити оптимальну величину фонду і розрахувати суми страхових внесків. Розмір фонду визначається виходячи з показника найбільш очікуваного збитку і затверджується на загальних зборах членів. Джерелами формування страхового фонду можуть бути: регулярні та одноразові надходження від членів; страхові внески; позикові кошти; добровільні грошові або майнові внески і пожертвування; доходи, отримувані від власної некомерційної діяльності товариства тощо [4].

При перевищенні фактичних збитків над доходами товариства його члени проводять збір додаткових коштів або приймають рішення щодо скорочення страхових виплат. Якщо відбувається перевищення внесків над страховими виплатами, невитрачені суми залишаються у безпосередньому розпорядженні членів товариства, що дозволяє їм гнучко маневрувати активами ТВС та надлишками накопичених коштів. Доходи ТВС можуть бути використані на поповнення страхових резервів і зменшення розміру страхових внесків, на інвестування проектів чи кредитування, але винятково своїх членів. При перевищенні внесків над страховими виплатами, невитрачені суми залишаються у безпосередньому розпорядженні членів товариства та можуть бути використані для перестрахування. Передавання частини ризику від одного страховика до іншого викликано необхідністю оптимізації страхового портфеля, підвищення надійності та платоспроможності ТВС при веденні страхових операцій. Перестрахування надає реальні можливості для кращого задоволення економічних інтересів кожного з учасників товариства. Адже в процесі перестрахування може забезпечуватися не лише захист портфеля товариства від надмірних виплат за окремими (катастрофічними) страховими ризиками, а й досягатися розподілення страхових виплат серед членів товариства.

В узагальненому вигляді найбільш суттєві відмінності між взаємним і комерційним страхуванням наведені в таблиці.

 

 

Порівнюючи механізм функціонування ТВС і відповідних спеціалізованих кооперативів з комерційними страховими компаніями, правомірно зазначити, що взаємне страхування є більш надійною системою страхового захисту, переваги якої виявляються у такому:

  • організаціями взаємного страхування керують не інвестори, що прагнуть максимізувати прибуток, а безпосередньо страхувальники-співвласники, що дозволяє їм найбільш повно враховувати свої страхові інтереси, специфіку ризиків і стимулює до активної участі в управлінні;
    • в об’єднаннях взаємного страхування плата за користування страховими послугами значно нижча, за рахунок виключення прибутку зі структури тарифу та відсутності адміністративних витрат, витрат на рекламу, на пошук нових клієнтів;

 

  • доходи ТВС залишаються у страхувальника і використовуються, зазвичай, для зростання фонду або подальшого зменшення страхових внесків;
  • виплати страхових відшкодувань здійснюються у повному обсязі, тому що гарантом виконання зобов’язань щодо забезпечення страховим захистом кожного учасника є усі члени товариства спільно;
  • на основі взаємоконтролю забезпечується більша вірогідність дотримання умов страхування в разі настання страхових випадків.

Для більш глибокого розуміння позитивних і негативних сторін товариств взаємного страхування та перспективності їх застосування на вітчизняному ринку страхових послуг побудована матриця SWOT-аналізу, яка дозволяє висвітлити існуючі переваги, певні недоліки, можливості та потенційні ризики  даної     форми                           страхового      захисту.

 

Завдяки своїй специфіці взаємне страхування може застосовуватися у багатьох сферах. Зокрема, комерційні страхові компанії не наважуються активно страхувати ризики там, де відсутні надійні статистичні основи для технічної організації страхування, як це відбувається, наприклад, при страхуванні худоби або врожаю. Сільськогосподарських товаровиробників комерційне страхування не задовольняє якістю пропонованих послуг і їх ви- сокою вартістю. У таких випадках підходить саме взаємне страхування, яке несе солідарну відповідальність за відшкодування збитків своїх членів.

До факторів, що гальмують розвиток взаємного страхування в Україні слід віднести недосконалість законодавчої бази, недостатню поінформованість населення щодо переваг взаємного страхування, загальну недовіру до страхових організацій, недостатній рівень розвитку управлінської свідомості щодо ризиків підприємницької діяльності та рівня розвитку страхової культури країни в цілому. Незважаючи на це, в Україні існують усі підстави для розвитку товариств взаємного страхування і страхових кооперативів.

Таким чином, на страховому ринку України, безсумнівно, відчувається потреба у некомерційному страхуванні, яке не здійснює підприємницької діяльності на користь акціонерів, а реалізує принцип колективної взаємо- допомоги учасників страхування. Його необхідність визначається передусім можливістю за доступними цінами забезпечити реальним страховим захистом широкі верстви населення, сільськогосподарських товаровиробників, представників малого бізнесу тощо. Нарешті, відродження взаємного страхування є важливою умовою формування повноцінного кон- курентного середовища на ринку страхових послуг.

Розвиток товариств взаємного страхування та страхових кооперативів в Україні потребує не тільки розширення законодавчої бази, а й відповідних наукових досліджень. Їх відсутність призвела до того, що у представленому на розгляд Верховної Ради законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про страхування», реєстрація страховиків передбачена винятково у формі акціонерного товариства [3]. Отже, правове становище некомерційних

 

організацій взаємного страхування може залишитися, як і раніше, невизначеним. У зв’язку з цим наукові дослідження у галузі теорії, ме- тодології та принципів взаємного страхування набувають особливо важливого значення.

Висновки. Формування товариств взаємного страхування сприятиме розвитку конкурентних відносин на українському страховому ринку та забезпечить реальний страховий захист господарюючих суб’єктів і населення, створюючи серйозну протидію необґрунтованому росту цін на страхові послуги. Але без законодавчої підтримки держави організувати ТВС складно. Тільки комплексний підхід держави, науковців та страхувальників дасть поштовх розвитку ТВС.

 

 

 

 

Список літератури

  1. Н а в р о ц к и й С. Товарищества взаимного страхования: становление и развитие // Страховой рынок. — 2001. — № 7–8.
  2. Теория и практика страхования. Учебное пособие / Под общей редакцией К. Е. Турбиной: Автор главы Л. Н. Клоченко. — М.: «Анки»,
  3. Про затвердження Тимчасового положення про товариство взаємного страхування : Постанова КМУ від 1 лютого 1997 р., № 132 [зі змінами від 28.03.2012 р.] [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу : http://www.gov.ua
  4. Mutual Insurance Company [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.investopedia.com/terms/m/mutual-insurance-company.asp – Назва з екрану
  5. Mutual insurance: what is it ? Why use it ? A guide for memberpolicyholders and staff [Електроннийресурс]. – Режимдоступу : http://www.amice- eu.org/userfiles/file/AISAM_What_is_Mutuality_ en.pdf – Назвазекрану
banner ad

Поддержка Яндекс.Метрика © Страховой клуб КНЕУ