Скидан М.І «Хмарні технології» в страховому бізнесі, зародження та розвиток інновації



 «Хмарні технології» в страховому бізнесі, зародження та розвиток інновації

Анотація. У статті розглянуто та проаналізовано «хмарні технології» в страховому бізнесі, функціонування та життя інновації на ринку України.

Ключові слова: Страхування, Хмара, обслуговування інфраструктури, база даних

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Петриченко Александр

Актуальність теми: Зараз активно проходить процес діджиталізації в Україні, тому дослідження «хмарної технології» є важливим через можливості технології у наданні користі страховикам та й усім учасникам страхового бізнесу.

Метою статті є дослідження розвитку страхової діяльності в Україні виходячи з характерних для неї етапів становлення, що обумовлені властивими цього етапу економічними процесами та еволюційними змінами

Постановка проблеми. Як відомо, страхова справа почала зароджуватись в Європі,а потім і в усьому світі завдяки добі Великих Географічних Відкриттів. Страхування, як вид діяльності в бізнесі у розвинутих країнах є одним з найбільш прибуткових. Через це чи не з перших років незалежності на Україні з’явилася безліч бажаючих спробувати сили в цій сфері бізнесу. Правда, як виявилося на практиці, одного бажання для цього було недостатньо. На сучасному етапі неможливо обійтися без інновацій, бо інновації завжди асоціюються із затребуваністю нововведень у конкретній ситуації і наявністю інвестиційного потенціалу. Дана тема є актуальною, бо саме інновації у страхуванні є головним завданням страхової компанії і сутність їх полягає в тому, щоб, використовуючи кращі вітчизняні та світові традиції створити таку економічну, організаційну систему взаємовідносин страховиків з державою, користувачами страхових послуг, яка могла гнучко , оперативно реагувати на всі тенденції в розвитку споживчого попиту, пропонуючи сучасні види страхових послуг конкретним клієнтам, зберігши доступність даного процесу для різноманітних прошарків населення, незалежно від віку, роду занять, отримуваних доходів та деяких інших факторів. Сучасний стан ринку страхування вимагає від страховиків підвищення стандартів роботи через впровадження інноваційних продуктів. У теперішній час існує ряд проблемних питань, що стосуються діяльності страховика, пов’язаних з активізацією інноваційної діяльності. Вирішенню однієї з таких проблем і присвячена ця стаття.

Виклад основного матеріалу:

На даному етапі розвитку Big-data технологій стає дуже ефективним Хмарні технології, що передбачають забезпечення повсюдного та зручного мережевого доступу на вимогу до загального пулу конфігуруються обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж передачі даних, серверів, пристроїв зберігання даних, додатків і сервісів — як цілісно, так і окремішно), які можуть бути швидко надані та звільнені з мінімальними експлуатаційними витратами або зверненнями до провайдера, збільшуючи тим самим ефективність бізнес процесів.

Також дана система необхідна, оскільки уся інформація, що зберігається завдячуючи технології «хмара», захищена декількома рівнями безпеки, адже зазвичай профільна компанія має більше ресурсів для захисту даних. Крім того, додаткову надійність також забезпечує віддаленість серверів: вам нестрашні прикрі випадковості на зразок розлитої прибиральницею води або пожежі й більш серйозні загрози, такі як вилучення техніки правоохоронними органами.

Переваги хмарної інфраструктури:[1] 1. Немає необхідності в придбанні обладнання;2. Немає необхідності в обслуговуванні;3. Обладнання не старіє і не ламається.4. Чи не займає місця в офісі і не споживає електроенергію;5. У моменти різкого зростання навантаження на сервера досить через інтерфейс управління «хмарою» додати потрібні ресурси, а як навантаження впаде — можна їх прибрати.Порівняння: «хмара» / фізичний сервер в дата-центріОсновна перевага — відмовостійкість.Віртуальні машини розміщуються в кластері, дані лежать окремо і дублюють один одного; Виділений сервер якщо вийде з ладу — до нього не буде доступу поки не буде відновлений; У виділеному сервері масштабованість обмежена конфігурацією фізичного сервера.

Моделі обслуговування «хмарних» сервісів:

Програмне забезпечення як послуга (SaaS, Software as a Service).[3] Платформа як послуга (PaaS, Platform as Service). Інфраструктура як послуга (IaaS, Infrastructure as a Service). [4]

Результатами аналізу ринку стало те, що максимум 10% страхових компаній використовують хмарні сервіси та в основному використовуються: віддалене зберігання даних і резервне копіювання, тим самим рідко віддалене розміщення ПО (1С, колл-центр і т. д.). На даному етапі максимум 10% страхових компаній планує почати використання будь-яких хмарних сервісів. [2]

Ми вибирали з 6 найбільш популярних хмарних провайдерів:

1. De Novo,
2. Amazon Web Services,
3. Rackspace,
4. Microsoft Azure,
5. iwStack,
6. CloudSigma

Висновки:
Для СК «хмари» є дорогими. Необхідно дуже скрупульозно прорахувати, врахувати і зважити. Можливо економити на адміністраторах систем і комп’ютерів, закупівлю техніки і її постійного оновлення, електроживленні і обслуговуванні. Можливо отримати відмовостійкий сервіс з цілим штатом професіоналів. Мінімізуються ризики, пов’язані з відключенням електрики (як наслідок відновлення даних).

Також виконує функцію контролінгу, тобто забезпечує інформацією для поточного планування, контроль та прийняття управлінських рішень керівниками будь – якої ланки.

Можливо, варто розглядати на гібридні схеми, а саме: Спробувати розміщувати в «хмари» резервні копії; розширювати на короткий час обчислювальні ресурси; розгортання ПО в хмарі при втраті живлення. Після того, як більше ресурси не потрібні — вимикати і продовжувати використовувати Власні сервера за менші гроші. У потрібний момент можна буде повністю переключитися на хмари.

Отже, не дарма в усьому світі хмарні технології набрали й набирають такої популярності, адже основна рушійна сила — це економіка питання.

Висновок.

Для СК «хмари» є дорогими. Необхідно дуже скрупульозно прорахувати, врахувати і зважити. Можливо економити на адміністраторах систем і комп’ютерів, закупівлю техніки і її постійного оновлення, електроживленні і обслуговуванні. Можливо отримати відмовостійкий сервіс з цілим штатом професіоналів. Мінімізуються ризики, пов’язані з відключенням електрики (як наслідок відновлення даних).

Також виконує функцію контролінгу, тобто забезпечує інформацією для поточного планування, контроль та прийняття управлінських рішень керівниками будь – якої ланки.

Можливо, варто дослідити сміжні схеми, якраз: намагатися розмістити в «хмари» резервні копії; розширювати на короткий час обчислювальні ресурси; розгортання ПО в хмарі при втраті живлення. Після того, як більше ресурси не потрібні — вимикати і продовжувати використовувати Власні сервера за менші гроші. У потрібний момент можна буде повністю переключитися на хмари.

Отже, не дарма в усьому світі хмарні технології набрали й набирають такої популярності, адже основна рушійна сила — це економіка питання.

Список використаних джерел.

1. Петриченко«Профітсофт»[Электронный ресурс]. URL:Еhttp://profitsoft.ua/management.php
2. Р. Пікус, В. Заколодяжний Інноваційний розвиток страхової діяльності як основа підвищення її ефективності / Пікус Р, Заколодяжний В. // ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка с. 72-80.
3. Павлова О. Страховой бизнес берет курс на инновации / О. Павлова // PCWeek: идеи и практики автоматизации [сайт]. – Режим доступу: http://www.pcweek.ru/idea/article/detail.php?ID=123103.
4. Новая философская энциклопедия: в 4 тт./ Под редакцией В.С.Степина.М.: Мысль, 2001.
5. Любашенко И. «Укргосстрах» (НАСК «Оранта»), Декрет «О страховании» // polis.ua.
6. Majerkiewic Wojciech zDzieje ubezpieczeń w Polsce // ekonomia.opoka.org.pl/.
7. Залетова А.Н. «Страхування в Україні».
8. Петров Ю.А. «СРСР та Міжнародний ринок страхування».Страхування: Підручник / Керівник авт.. кол. Осадець С.С. – КНЕУ 1998. – 528 С.
9. Стан страхового ринку // Національна безпека і оборона – 2000 – №4 – с. 4 – 11
10. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи // Національна безпека і оборона – 2003 — №6 (42) – С. 27
11. Сухов В.А. Страхнагляд буде відігравати більш важливу роль //Фінанси – 1997 — №10 – с.39-41.
12. Ломакін – Румянцев И.В. Страхнагляду потрібен сильний ринок, а ринку потрібен сильній Страхнагляд // Фінанси – 1998 — №8 – с.33-36.
13. Євстигнєєв В.Д. Державна підтримка та регуляція страхової справи // Фінанси – 1996. — №7 – С38 – 41.ї
14. Формування ринкових відносин в Україні №5 (109) // 2010 с 141-145.
15. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 351 с.
16. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. – 2 — ге вид., виправлене. – К.: Кондор, 2003. – 252 с.
17. «Вчені записки», збірник наукових праць КНЕУ 2006 с. 145-147.
18. Баранов А.Л. Оцінка страхового портфеля 2005 с. 23